Георгіївська церква

  • 5 833
  • (Оцінок: 2)
без картинки
Георгіївська церква

За свідченням Ольги Пламеницької та деяких інших істориків, церква Св. Георгія виникла у 1740 році. Але у «Трудах подольскаго Епархыальнаго историко-статистического комитета. Выпуск 9», які були видані у Кам`янці-Подільському, церква існувала тут ще до 1740 року, але точна дата її будівництва невідома. У 1740 році настоятель кам`янецької Петропавлівської церкви Іоан Пліський виклопотав у єпископа (уніатського) дозвіл на приєднання фільварецької церкви до своєї. Але йому довелося долати опір з боку прихожан, які виступали проти такого об`єднання. У 1752 році Польсько-фільварецька церква знову стала самостійною.

 

 

Церква св. Георгія в Кам`янці-Подільському

 

Історія церкви Св.Георгія на Польських фільварках у м. Кам`янці-Подільському висвітлена переважно в працях історика Є.Сіцінського "Город Каменец-Подольский. Историческое описание" (1895) та "Приходы и церкви Подольской епархии" (1901). Вони охоплюють історію церкви з 1740 до1881 рр. Таким чином, суттєвий проміжок часу - з кінця XIX ст. до наших днів - у будівельній історії церкви залишається недослідженим.

Опис архітектури церкви Св.Георгія та дзвіниці міститься в ілюстративному довіднику-каталозі "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" (т.4, 1986). На жаль, у ньому архітектором, що здійснював будівництво церкви, помилково названий купець Іцко Аксельруд (1).

Метою даної публікації є висвітлення історії церкви у ХІХ-ХХ ст. та виправлення помилки стосовно архітекторів, які здійснювали нагляд за будівництвом церкви.

Як відомо, у XVIIIст. у Кам`янці не будували нових православних церков. Давні православні храми були віддані уніатам. У зв`язку з входженням Поділля до складу Російської імперії у XIX ст. пануючою стала православна релігія. Відбувається процес поступової ліквідації уніатських церкви, передачі церковних споруд російській православній церкві. На перших початках ці скромні невеликі храми цілком задовольняли російську владу і церковну верхівку. Однак пізніше, як зазначає О.Пламеницька, особливо після польського повстання 1861-1863 рр., російська влада звертає увагу на зміцнення православ`я з метою використання православної віри для утвердження і зміцнення імперської влади. Саме з середини XIX ст. розпочинається будівництво нових великих православних церков у Кам`янці .

Церква Св. Георгія на Польських фільварках постала не на порожньому місці. Як повідомляє Є.Сіцінський, перша згадка про церкву з такою назвою у передмісті Польські фільварки зустрічається в актах 1740 р. Церква була дерев`яною і проіснувала до 1861 р. У 1861 р. була освячена нова кам`яна церква. На місці старої церкви на церковному погості був втсановлений кам`яний хрест під навісом3.

У книзі "Приходы и церкви Подольской епархии" за редакцією Є.Сіцінського подається детальна історія виникнення передмістя Польські фільварки та опис старої дерев`яної церкви, яка існувала тут у давні часи. Це була 3-купольна дерев`яна церква з дзвіницею. На протязі XVIII ст. вона була уніатською, з 1795 р. - православною (4).

Згідно з архівними джерелами, будівництво нової кам`яної церкви Св.Георгія розпочато у 1851 р. і закінчено у 1861 р., таким чином, воно тривало 10 років (5). Місце для нової церкви було обране ще у 1846 р., коли Подільській будівельній комісії було дано вказівку про викопирування місцевості на Польських фільва­рках для побудови нової церкви поблизу старої дерев`яної. Будівництво храму розпочалося під наглядом єпархіального архітектора Антона Автономовича Островського, а з 1854 р. нагляд взяв на себе архітектор

Микола Онуфрієвич Кулаковський. Подільським губернським архітектором у той час був Микола Федорович Корчевський, який теж здійснював контроль за спорудженням церкви (7). Будівельні роботи буди доручені підряднику купцю 3-ої гільдії Іцку Аксельруду, котрий узяв на себе обов`язок наймати будівельників, слідкувати за їх роботою і відповідати за якість робіт (8).

На жаль, у деяких сучасних виданнях, а саме у "Памятниках градостроительства и архитектуры Украинской СРСР" (т.4) купець Іцко Аксельруд названий архітектором9. Ця ж сама помилка проникла також у книгу О.Пламеницької "Християнські святині на Подалі" та книгу польської дослідниці архітектури Кам`янця Марш Вірашки.

У листопаді 1861 р. роботи по будівництву церкви були в основному закінчені, але урочисте освячення церкви відбулося раніше - 15 жовтня (за старим стилем) 1861 р." В притворі храму була вмонтована мідна дошка з написом: "Создася и освятися храм сей во имя Святого Великомученика и Победоносца Георгия при державе благополучно царствующего благочестивей шего Государя Императора Александра II, при высокопреосвященнейшем Иринархе, Архиепископе Подольском и Брацлавском, приношениями местных и иногородних благотворителей, тщанием и трудами Кафедрального собора ключаря протоиерея Павла Троицкого, 1861 года октября 15 дня" (12).

Стара дерев`яна церква Св.Георгія була розібрана. На місці, де знаходився престол цієї церкви, був поставлений кам`яний пам`ятник, увінчаний хрестом, а з західного боку вставлена ікона у рамі під склом, що зображувала Св. Георгія на білому коні, що простромлює змія (13). У 1863 р. окремо від нової кам`яної церкви була збудована кам`яна 3-поверхова дзвіниця. В її нижньому поверсі знаходились два житлових приміщення, в третьому поверсі - 6 дзвонів (14).

Від часу побудування церкви які-небудь перебудови або розширення на проводились. У 1877 р. замість колишнього іконостасу був встановлений новий. Ікони для нього були замовлені в Петрограді і написані олійними фарбами на полотні академіком візантійського живопису Васильєвим. Тоді Мі була влаштована дубова підлога (15).

Ремонти церкви проводились у 1867, 1869, 1877, 1884, 1890 та 1898 роках. У 1884 р. були здійснені розписи стін і куполу в інтер`єрі, але ім`я автора залишилося невідомим. У 1898 р. розписи були поновлені (16).

У 1911 р. 15 жовтня відбулось урочисте святкування 50-річчя з дня побудування і освячення церкви. У газеті "Подолия" була надрукована стаття, присвячена цій події, яка пізніше була видана окремою брошурою. У ній знаходимо відомості, що до ювілею церкви в ній були розписані вівтар і передвівтарна частини 1. У звіті Георгієвсько-Серафімівського братства за 1910-1911 рр. повідомлялося, що розписи цієї частини інтер`єру були доручені відомому на Поділлі художнику Дмитру Опанасовичу Жудіну. Розписи характеризуються як "історичний живопис з південно-руською орнаментацією"(тобто українською) (18).

Після революції 1917 р. церква Св.Георгія ще досить довго залишалася діючою. У середині 1930-х років радянська влада починає наступ на права віруючих. Але церква Св.Георгія зазнала менших втрат у порівнянні з деякими іншими храмами Кам`янця. Відомо, що були повністю зруйновані такі видатні пам`ятки церковного зодчества як церква Св.Трійці, Церква Івана Предтечі, вірменський костьол Св.Миколая та інші. Що ж до церкви Св.Георгія, то вона частково використовувалась для зберігання зерна. Так, у 1935 р. частина церкви згідно з договором була надана Довжоцькому спиртзаводу. У1936 р. в церкві також зберігалося зерно згідно з умовою, укладеною з Управлінням Держсортфонду. В цей же час в іншій частині церкви відбувалися богослужіння(19).

Згідно зі свідченнями старожилів Польських фільварків, церква залишалася діючою до середини1950-их років, після закриття в ній було влаштовано склад солі.

1980-ті роки відкрили нову сторінку в історії церкви Св.Георгія. Слід сказати, що перша половина 1980-х років відзначена пожвавленням культурного життя міста: відреставровано орган у кафедральному костьолі Св.Петра і Павла, де розпочалися концерти органної музики. Відкрито картинну галерею у відреставрованому будинку православної духовної семінарії. Зміни торкнулися також церкви Св.Георгія, яку було вирішено пристосувати під планетарій. Проект реставрації і пристосування розробили фахівці республіканського інституту "Укрпроектреставрація". До колективу авторів увійшли В.А.Петренко, Є.М.Пламеницька, В.Д.Іваненко, С.Буркацький, А.Тюпич (20).

Під час досліджень в інтер`єрі церкви виявлено живопис Д.О.Жудіна. Розписи були відновлені київськими художникам  і реставраторам и (21).

В процесі пристосування під планетарій церква була розділена на 2 поверхи. На нижньому поверсі був створений зоряний зал на 200 місць з оригінальним куполом. У залі встановлено проекційний апарат "Малий Цейс" для демонстрації зоряного неба та інші оптичні прилади. На другому поверсі було розгорнуто експо­зицію макетів космічних станцій, ракет, супутників тощо (22). Експозиція була оформлена відомими кам`янецькими художниками Олександром Миронюком та Володимиром Антонюком. Головним акцентом експозиції став вітраж "Ікар" (23). Урочисте відкриття планетарію відбулося у 1984 р. Інформація про цю подію з`явилася у союзних газетах. Повідомлялось, що це перший планетарій у Хмельницькій області і 65-ий у Радянському Союзі (24).

На початку 1990-их планетарій був закритий. У жовтні 1990 р. президія міської Ради прийняла рішення про звільнення приміщення церкви і передачу її Українській Православній церкві Московського патріархату. Після передачі церкви громаді віруючих у ній було ліквідоване перекриття, яке утворювало 2-ий по­верх, встановлено іконостас, в інтер`єрі зроблені нові розписи згідно з канонами Московського патріархату. На жаль, не були збережені настінні розписи, створені художником Д.О.Жудіним до 50-річного ювілею церкви у 1911 р.

У 2-ій половині XIX ст., окрім церкви Св.Георгія, з`явилися нові православні храми в інших частинах міста. У Старому місті було перебудовано костьол кармелітів на Кафедральний Казанський собор. Спору­джені такі великі кам`яні церкви як Покровська на Руських фільварках та Олександро-Невська на Новому плані. Будівництво нових православних церков, які мали захоплювати мешканців міста своєю пишністю і багатством, мало відверто ідеологічне спрямування. Недарма, як зазначає О.Пламеницька, у Кам`янці вперше з`явилася споруда, характерна для московської архітектури XVII ст. - з високими наметами і кокошниками - церква Св.Георгія. Це підкреслювало відверто російський, імперський характер православ`я (26).

Разом з тим, слід відзначити, що церква Св.Георгія відіграє важливу роль у забудові Польських фільварків. Ця висока імпозантна споруда є архітектурною домінантою одно- і двоповерхової житлової забудови цього району мста. Зведена за типовим проектом, вона являє собою стилізоване наслідування давній архітектурі. Характерний 5-главий силует церкви чітко виділяється на тлі житлової забудови. Багатий декор фасадів у псевдо-руському стилі надає церкві ошатного вигляду. Вона є характерною пам`яткою часів Російської імперії.

 

Г.О.Осетрова

Література:

1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т.4. - К.:"Будівельник", 1986. - С. 138.

2. Пламеницька О. Християнські святині на Поділлі. - К : Техніка, 2001. - С.267.

3. Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. - К., 1845. — С.! 55.

4 Приходы и церкви Подольской епархии. - Каменец-Подольский, 1901. - С.394-397.

5 Ком `янець-Подільський міський державний архів (далі - КПМДА). - Ф.315. - Оп.4. - Спр.69. - Арк.23.

6. Там само. - Ф. 115. - Оп. 1. - Спр. 1173. - Арк. 1.

7. Там само. -Ф.315. -Оп.1. -Спр.2619. -Арк.З.

8. Там само. - Арк.4.

9   Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т.4. - С. 138.

10. Bania Zbigniew, Wiraszka Marta. Kamieniec Podolski:miasto-legenda. -Warszawa:"Neriton", 2001. - с.178-179.

11. КПМДА. - Ф.315. - Оп.4. - Спр.69. - Арк.23.

12. Там само. - Арк.24.

13. Там само.

14. Там само. - Арк.25.

15. Там само. - Арк.24.

16. Там само.

17. Там само. - Арк.73.

18. Там само. - Арк.83-86.

19. Там само.-Арк. 100-101.

20 Осетрова Г. Нове життя пам`ятки // Пам`ятники України. - 1984. - №2. - С.53.

21 Качуровський А. Планетарій над Смотричем // Радянське Поділля. - 1984. - 15 січня.

22. Там само.

23. Вінюков О. Мандрівки зоряним небом // Радянське Поділля. - 1986. - 28 лютого.

24. Советская культура. - 1984. - І марта.

25. Несвят Г., Панчу к В Відродимо храм // Прапор Жовтня. - 1990. - 27 жовтня.

26. Пламеницька О. Християнські святині на Поділлі. - С.274.

 

Сторінки: 1 2

------

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини