17 лютого 1967 року у Кам’янці-Подільському ухвалою міськвиконкому здійснено масове перейменування вулиць і провулків на ознаменування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Ще напередодні ювілейного року громадськість міста порушувала питання про те, що потрібно перейменувати низку вулиць, давши їм імена славних земляків, видатних партійних і державних діячів, відомих учених, полководців, письменників тощо.
Характерними були публікації Юхима Альперіна в газеті «Прапор Жовтня» від 25 серпня 1962 року та 7 січня 1966 року. Спеціальна комісія уважно вивчила всі пропозиції і свої думки подала на розгляд виконкому, який ухвалив перейменувати 12 вулиць і провулків. Передусім, Загородня вулиця стала проспектом Леніна (досі залишається єдиним проспектом у місті, щоправда вже з іменем Грушевського). У зв’язку з цим вулицю Леніна в Старому місті перейменували на вулицю Косіора.
У двох назвах уважили не людей, а подію та газету: вулиці Північна та Михайличенка стали відповідно вулицями Жовтневої революції та Ленінської «Искры».
Трьом провулкам з невиразними чи неоковирними назвами — Малому, Новому та Больничному — надали статус вулиці: відповідно Якіра, Кулика, Збарського. Крім Збарсьского, було уважено ще одного уродженця Кам’янця-Подільського: провулок Шкільний став провулком Голованівського-Барського.
На міську мапу повернулися «три П» — імена Петровського, Примакова та Постишева (правда, в інших місцях): вулиці Пановецька, Східна та Ботанічна стали відповідно вулицями Петровського, Примакова та Постишева.
І, нарешті, Кооперативна вулиця стали вулицею Криленка. На сьогодні з цих 12 назв на мапі міста збереглися тільки 5: вулиці Якіра, Кулика, Збарського, Криленка та провулок Голованівського-Барського.
