Майже рік тому я писала про хату у саморобних мозаїках у Коломиї - як я її кілька років шукала, знайшла і дуже їй тішилася. Той пост був 3 червня 2025 р.
А наступного дня Гриць потягнув мене в село Смотрич (через міст від Кам'янця) - там розбирали на запчастини одну з старих маршруток. Гриць шаленіє від громадського транспорту, ну, не в цьому річ. І через дорогу від тої маршрутки я побачила ЇЇ. Я була там не вперше і не вдруге, але до того хата стояла у кільці дерев, її не було видно від дороги.
Дерев вже не було. Я стояла з відкритим ротом. Ні, ну не Коломия, звісно, тут трохи все занадто і все дуже саморобно. Але. Але колись тут жив хтось, кому кортіло виразити себе через своє житло - і він робив це, не думаючи про реакцію оточуючих. Мене гіпнотизують такі прояви творчого духу, це завжди така чиста нескаламучена радість.
Прогулялися сьогодні знову на Смотрич. Хата стрімко рухається до стану руїни, а ще в ній живе якась киця. Рік тому не показувала, бо здалося, що ніхто таке не оцінить, але зараз покажу - бо скільки цій чужій радості ще лишилося, а так хоч фотки лишаться.
Якщо комусь цікаво, село Смотрич, від магазину "Раймонда" (от да) вглиб, точку на карті лишу в коментах.
