У переддень «старого» Нового року, 13 січня, українці відзначають народне свято Маланки. Шанувальники фольклорних традицій переодягаються у тварин і міфічних персонажів, ходять із «козою», а ще усю ніч щедрують. Яскраво, колоритно й по-народному прикрасити цим обрядовим дійством буденне життя кам’янчан вирішили найкращі голоси міста і району.
У жвавому ритмі, який задали акордеон та бубонці, колядники міста і району зустрілися на перехресті вулиць Шевченка і Князів Коріатовичів. «Запаливши» глядачів святковим настроєм, вони рушили до Старого міста. Учасники дійства тільки те й робили, що посівали кожну автівку, й групи людей, які зустрічалися їм дорогою, вітали зі святами й бажали щастя.
Хороводи, колядки і щедрівки, засівання на мир і злагоду, побажання на новий рік, конкурси, подарунки на дві години «прикували» глядачів до обрядового дійства. Головними особами якого, звичайно, були «баба» Маланка, «дід» Василь і «коза». Якщо у давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, то з часом цей звичай перетворився на веселу забаву.
«Традиційно це свято проводили одні хлопці. І ходили лише до дівчат. Кращого парубка переодягали в Маланку. Були різні персонажі, але обов’язково цигани. І музика – скрипка й барабани, - описує обрядове дійство учасниця етнографічного колективу «Рогізнянка» (с. Рогізна) Марія Полянська. - Попередньо до дівчини відправляли хлопчиків, які запитували, чи прийме вона Маланку. Коли погоджувалася, вся ватага заходила до хати. І тут починалося.
Одні хочуть поцупити щось, інші поцілувати, шпилькою штрикнути дівчину. Цигани умовно кидають їй воші за пазуху. А хазяйка затуляє комин, бо дівка перед сватами дуже його вималювала. Циган пробирається з молотком, бо хоче відтовкти шматок комина, щоб хоч якісь збитки зробити. Гарцює на саморобному дерев’яному коні і торгується за продаж підків. Хазяїн дає три рублі на музики. І такий зчиняється гармидер... Вуйко Ілько як утне польку на скрипці. А барабан «Гуп-гуп!». Старий парубок бере до танцю Маланку».
Творчий підхід до дійства цього дня демонстрували учасники хорів української пісні «Смотрич», ветеранів війни та праці «Квітка на камені», етнографічного колективу «Рогізнянка» (с. Рогізна), фольклорного «Трудівниця» (с. Гораївка), народного жіночого вокального ансамблю «Подолянки» (с. Гуменці), народного ансамблю української пісні «Подільське перевесло», (с. Колибаївка), народного фольклорного ансамблю «Любов +» (с. Привороття»), вихованці НВК із центром реабілітації для слабозорих дітей.
Текст і фото Лілії ПЕТРУК
