Саме дивне те що в депутатів знайшлись гроші (800 тис.) на Новий депутатський зал та меблі в кабінети білої хатки, а на майданчики у них немає ! :ireful:
Вкотре торкнутися цієї теми змусили багаточисельні скарги кам`янчан. Люди здивовані, більше того, обурені тим, що, постійно сплачуючи квартплату (частина її має йти на догляд за дитячими майданчиками), змушені спостерігати, як поступово руйнується те, що колись було збудоване для дітей. Це, тим більше, дивно, якщо взяти до уваги, що у відповіді на офіційний запит «ПОДОЛЯНИНА» керівництво КП «ЖЕК №2», зазначило, що на тих дворових майданчиках, які ми вказали (вул.Тімірязєва, 122; Лесі Українки, 17; Червоноармійська, 7 і 9; Ісайї Кам`янчанина,1 і Шевченка,4), щороку проводиться ремонт і фарбування. А мешканці цих дворів якраз і скаржилися на те, що через багаторічну відсутність ремонту цього року фарбувати працівникам ЖЕКу довелося лише «обрубки» колишніх гойдалок.
Ось сайти виробників дитячих майданчиків:
- https://smiles.kiev.ua/index.php
- https://www.goidapark.com.ua/photo.html
- https://ksil.com.ua/production/igra/kompleks7_12
..2006 р. на дитячому майданчику між будинками, що на вул.Тімірязєва, 122, Лесі Українки, 17 і Червоноармійська, 7, поламалася одна з гойдалок і довго висіла на одній металевій трубі, доки хлопчаки не відламали її зовсім. Ще деякий час гойдалка валялася у дворі. Потім хтось із мешканців переніс її до підвалу, щоб спритники не здали на металобрухт. Увесь цей час люди зверталися до працівників ЖЕКу з проханням відремонтувати гойдалку. Та далі обіцянок справа не рухалася, а нині від цієї металевої конструкції, як і від багатьох інших (шведська стінка, сходинки від гірки), і слід простиг... Місцеві дідусі ще інколи прибивають дощечки-сидіння на поламані гойдалки (як і ремонтують лавочки біля під`їздів), але ж заварити поламаний метал їм не під силу!..
До речі, у відповіді на наш запит зазначено, що того ж таки 2006 р. на «ремонт і фарбування» вищевказаного дитячого майданчика витрачено 851,93 грн.! 2007 р. - 2276,92 (тоді в дворі видаляли сухі дерева, на що, за документом, з цієї суми витрачено 1628 грн., решта 648,92 - знову ж таки на «ремонт і фарбування»). Минулого року мешканці навколишніх будинків теж жодного ремонту на майданчику не помітили, а на нього пішло... 1730,26 грн.
Така ж «оптимістична» картина у дворі між будинками на вул.Шевченка, 4 та Ісаї Кам`янчанина,1, на які, за документами, 2006 р. витратили 462 грн., 2007 - 676 грн., 2008 р. - 698,30 грн.
Але чомусь після всіх цих «ремонтів» дітлахи не мають на чому гойдатися, а те, що залишилося - крута гірка без сходинок і гойдалка-«терези» без сидіння - складає певну загрозу здоров`ю малечі. А такі гірки без сходинок та навіть без полотна для з`їжджання, як у дворі між будинками на вул.Ісайї Кам`янчанина, 1 і Шевченка, 4 (такими може похвалитися ледве не кожен міський двір), нагадують швидше парашутні вишки.
...Декілька років тому 10-річний хлопчик з будинку №122, що на вул.Тімірязєва, випав із гойдалки у дворі. І може відбувся би ґулями чи струсом мозку, якби перед гойдалкою не стирчав із землі залишок якоїсь бетонної конструкції, об який не одна дитина до того розбивала голову (на щастя, не так сильно). А цей хлопчина отримав серйозну черепно-мозкову травму! Після тривалих судових засідань ЖЕК заплатив матері матеріальну компенсацію, а бетонний обрубок викорчували із землі. Та це було трохи запізно, тому що і здоров`я хлопчику вже не поверне, і, за іронією доді, незабаром після тієї нещасливої події гойдалка пола мася, а завдяки «щорічному ремонту» від неї нині залишився лише пофарбований каркас.
Ще одне небезпечне місце у цьому дворі - футбольний майданчик. Колись доглянутий, обнесений парканом і обтягнений сіткою, він притягував до себе хлопчаків навіть із сусідніх дворів. Та з часом огорожа почала руйнуватися. А декілька років тому міська влада не вигадала нічого кращого, як віддати спортивий майданчик Товариству скейтбордистів. Мешканці категорично виступили проти цієї ідеї, адже це перетворило б їхній тихий і затишний двір у місце паломництва скейтбордистів з усього міста, а місцеві дітлахи позбавилися б можливості поганяти м`яч, тим більше, що вхід на майбутній скейтборд-майданчик передбачався платний.
Врешті майданчик люди відстояли, та залишки огорожі товариство встигло зняти. І тепер м`яч зі спортивного майданчика час від часу влучає у голови малюкам, котрі бавляться поруч із конструкцією, що колись була дитячою пісочницею. ...А позаминулого року юний 60-кілограмовий футболіст у розпалі гри збив із ніг жінку, яка проходила повз майданчик. Жінка отримала вивих ключиці...
Не менш сумна доля спіткала і відомий колись на все місто спортивний підлітковий клуб «Лелека», що розташовувався у підвальному приміщенні одного із будинків описаного нами двору. У клубі діти за символічну плату займалися у секціях тенісу, дзюдо та інших, а також брали участь у безкоштовних конкурсах і змаганнях, які влаштовував для них педагог-організатор, закріплений за клубом. Декілька років тому «Лелеку» закрили на ремонт. І винесли вердикт: підвальне приміщення не придатне до подальшої експлуатації. Відділ у справах сім`ї та молоді пообіцяв знайти для клубу інше приміщення. Тож місцеві дітлахи й досі чекають...
На жаль, описаний нами двір не є неприємним винятком. Він яскравий приклад «господарювання» влади та її «турботи» про молоде покоління.
ДЯДІ-ПОЛІТИКИ! ПОДАРУЙТЕ ДІТЯМ ІГРОВІ МАЙДАНЧИКИ!
...Начальник ЖЕКу №2 Елеонора Р0ГОВСЬКА скаржиться на відсутність коштів. За її словами, щоб ЖЕКи мали змогу виконувати всі послуги, зазначені у переліку, потрібно піднімати квартирну плату. Але це нереально, тому що люди тоді взагалі перестануть платити. Навіть за існуючими нині тарифами мешканці будинків заборгували вже чимало.
По-людськи цілком можна зрозуміти начальника ЖЕКу: комунальні підприємства сьогодні справді знаходяться в скрутному становищі. Та чи є виходом із цієї ситуації те, що, за словами Елеонори Миколаївни, з 2008 р. догляд за дитячими майданчиками взагалі виключений з переліку послуг ЖЕКів? Тож, виходить, що, пофарбувавши декілька тижнів тому залишки гойдалок у вищевказаних дворах, працівники ЖЕКу зробили мешканцям подарунок?!
Одним з виходів із цієї ситуації, на думку тієї ж Елеонори РОГОВСЬКОІ, а також багатьох представників міської влади, є створення товариств співвласників багатоквартирних будинків. На території ЖЕКу №2 жодного такого товариства немає. Нічого дивного, якщо врахувати, що більшість із будинків тут є досить старими (а «хрущовки» на «Черьомушках» взагалі відслужили своє), і за роки догляду (вірніше недогляду) комунальними службами мають, м`яко кажучи, не зовсім задовільний стан. Можна зрозуміти небажання мешканців брати будинки на своє утримання, адже скільки ж це грошей потрібно, щоб довести їх до ладу?
Чи не час уже й міській владі звернути увагу на найменших кам`янчан? Щоб через якийсь десяток років не відгукнулася нам наша неувага до них! Бо що, по суті, зроблено у місті для дітей? Найкращі дитячі садочки віддали «дядям і тьотям», єдине колись дитяче кафе «Золота рибка» закрили, а нових не відкрили, з дитячих майданчиків пристойними є лише новий парк із гойдалками на мікрорайоні Жовтневому та майданчик на «Черьомушках»...
Якось же вдається вирішувати цю проблему в інших містах? Так, у Дунаївцях міська влада спромоглася придбати сучасний, якісний і безпечний дитячий ігровий комплекс із гірками, гойдалками та східцями, яких уже досить є по всій Україні! А ми чим гірші?!
Начальник УЖКГ міськради Олег ШКІЛЬНЮК, до якого ми звернулися по коментар, запевнив, що це питання міську владу турбує теж, тож на одному з останніх засідань фракції БЮТ, членом якої є Олег Іванович, воно порушувалося. Врешті було вирішено звернутися до міської ради з пропозицією при коригуванні бюджету на наступне півріччя передбачити певну статтю видатків і на утримання дворових дитячих майданчиків. Було б непогано (тьху-тьху-тьху, щоб не наврочити)!
Чим можна зарадити у цій ситуації? Приміром, ігровий майданчик «Одиниця» коштує 11550 грн., «Двійка-міні» - 14740. Придбання цих майданчиків обійдеться набагато дешевше, ніж ремонт поламаних гойдалок у міських дворах. Чим не вихід?
Та й політичні партії напередодні виборів, замість того, щоб вкладати захмарні кошти у мітинги та агітаційні листівки, теж могли би придбали для міста хоч декілька дитячих ігрових майданчиків! Чесне слово, така агітація принесла б їм набагато більше користі!.. І не шукали б тоді наші діти собі інших занять...
Наталя МАРКОВСЬКА, - спецкор «ПОДОЛЯНИНА». (19.06.2009)
