Кожен діджей працює в певному стилі: techno, breaks, house, trance, -тому відвідувачі нічних клубів часто приходять саме на конкретного діджея, музика якого їм найбільше до вподоби. Так у майстрів мещерських пультів з`являються фан-клуби.
У Кам`янці особливого вибору нічних клубів немає. Популярністю серед молоді в останні роки користується «Жара». Саме там працює діджей Nikolaz Nikz, який у свої 25 уже досить відомий не лише в нашому місті. Його треки неодноразово займали перші сходинки у пристижних хіт-парадах клубної музики.
Довідка - (Діджей (DJ) - людина, що здійснює публічне відтворення записаних на звукових носіях музичних композицій.
Міжнародний день діджея (World DJ Day), за рішенням ЮНЕСКО, офіційно відзначається з 2002 р.
Коли мова заходить про діджеїв, ми найчастіше уявляємо собі людей, в обов`язки яких входить просто міняти диски на мещерському пульті. Та насправді робота ця не така вже й легка. Діджей повинен вловити настрій людей на танцполі й дати їм те, чого вони від нього чекають. Гарний діджей мас створити в залі певну атмосферу, в якій хотілося би без упину танцювати. А для цього потрібно скласти різноманітні мелодії, як мозаїку, в єдину цілісну композицію - сет, який тривав декілька годин. Необхідно мати гарний музичний слух, відчуття ритму та смаку, аби визначати, чи гармонують мелодії одна з одною. А ще треба мати великий запас дисків, щоб не повторюватись).
Nikolaz Nikz - фото
Найдивніше, що до 17 років Nikolaz Nikz (справжнє ім`я - Микола, народився 1985 року в Кам`янці-Подільському) не захоплювався музикою, марив лише комп`ютерною технікою, аж поки не познайомився з резидентами клубу «Матриця» (був такий у мікрорайоні Жовтневому). Сходив з ними на одну вечірку та, вперше почувши house-ритми, зрозумів, що це те, що йому потрібно. І незабаром уже стояв за пультом у тій же «Матриці».
Та цього йому видалося замало, тож Коля пробує писати треки власноруч. Музичної освіти він не мав, але завдяки гарному слуху та спеціальній літературі в нього почало виходити.
19 січня 2007 р. вийшов перший реліз Миколи "Nikolaz Nikz - Electro World", який чималий час протримався у чартах поряд із треками сер-йозних композиторів. Його почали використовувати у своїх сетах діджеї з Англії, США, Франції. А спільний трек Nikolaz Nikz & Joono Gee «Electro Resistor" потрапляє в ефір багатьох радіостанцій світу, його грають діджеї зі світовим ім`ям. Того ж року Микола видає перший альбом своїх треків під назвою «Made in Ukraine". З того часу Nikolaz Nikz -бажаний гість нічних клубів Чернівців, Львова, Тернополя, Рівного, Івано-Франківська тощо.
- Миколо, важко навчитися працювати за пультом з дисками?
- Є основні правила, які треба знати, а все інше залежить від фантазії.
- Діджеї грають на якихось спеціальних дисках?
- Одні грають на звичайних CD, інші - на вінілових платівках. Я можу грати на тому й на іншому, але надаю перевагу CD. Грати на вінілі не рентабельно, враховуючи його ціну. Треки купую в Спеціальних магазинах клубної музики, кожен коштує 1-2 долари.
- Диски швидко псуються після Ваших маніпуляцій ними?
- Звичайно, вони дуже дряпаються та деколи починають «глючити» під час виступу. Народ нервує, і тоді потрібно швидко поміняти трек.
- Чи відрізняється клубна публіка Кам`янця-Подільського від публіки інших міст?
- Рівень кам`янецької публіки з часу відкриття «Жари» помітно зріс, і ми, діджеї, до цього причетні. Я був нещодавно в Ковелі, то їхній публіці до нашої ще рости і рости. А от у Чернівцях вона дуже серйозна і в музичному плані добре розвинена. Може, навіть більше, ніжу Києві.
- Який середній вік відвідувачів «Жари»?
- Вхід дозволено із 17-18 років, але часто й молодші проскакують. У п`ятниці ми проводимо тематичні вечори «Диско 80-х років», на які приходять люди старшого віку, туристи.
- Самі яку музику любите найбільше?
- Люблю стиль техно. Він досить старий, зародився ще наприкінці 80-х, але тепер дуже видозмінився.
- Вітчизняну музику ставите у клубі?
- Наша музика занадто вокальна, у піснях забагато слів, які часто не несуть жодного змісту. Можливо, ті англійські треки, які ми ставимо, теж не надто змістовні, але ми того не розуміємо, звертаємо увагу лише на мелодію. Вітчизняні артисти ще не навчилися писати творів, які можна ставити в нічних клубах, хіба що Світлана ЛОБОДА, але їй музику пишуть діджеї, і це музика дійсно високого клубного рівня.
- На дискотеках часто трапляються відвідувачі, які, хильнувши зайвого, воліють замовляти музику. Як виходите з таких ситуацій?
- Загалом охорона має не допускати таких людей до артиста, але у нас цього правила не завжди дотримуються. Та у мене в таких випадках завжди є відмовка, що такої пісні у нас немає.
- За стереотипом, що склався, діджей, алкоголь і наркотики -речі нероздільні. Для Вас ця проблема актуальна?
- Так, є таке в нашій роботі. Але мені вдається із цим боротися. Я можу дозволити собі алкоголь під час роботи, але в розумних межах. У «Жарі» мені це не потрібно, а от коли приїжджаєш виступати в чуже місто, невелика кількість алкоголю допомагає подолати страх бути закиданим помідорами.
- Робота діджея вимагав специфічного розпорядку дня...
- Лягаю о 5-6 ранку, встаю об 11-12. Можу й раніше, якщо треба.
- Для Вас це не складно, Ви сова?
- Ні, просто звик.
- Це та робота, якою Ви б хотіли займатися навіть у 50 років?
- Так. Я нещодавно дізнався, що діджею, роботою якого давно захоплююся, 52 роки. Він пише ремікси на музику зірок рівня Брітні СПІРС. Я часто ставлю його треки в клубі. Раніше дивувався, як йому вдається писати таку музику. Тепер розумію, що завдяки досвіду.
Наталя МАРКОВСЬКА, спецкор «ПОДОЛЯНИНА».
