Ізяслав Ілліч Медведовський народився 8 жовтня 1928 року в смт.Летичів в сім’ї службовця. З 1938 до 1998 року за винятком чотирьох років евакуації у роки Другої Світової війни та навчання в інституті його життєвий шлях пов’язаний з містом над Смотричем.
Після закінчення Харківського інституту інженерів комунального будівництва, отримавши спеціальність інженера-архітектора, Ізяслав Ілліч працював два роки (1952-1954 р.р.) старшим інженером відділу комунального господарства Кам’янець-Подільського міськвиконкому, 1954 року його призначають виконуючим обов’язки головного архітектора міста, а 1955 року затверджують головним архітектором міста. На цій посаді він пропрацював понад 35 років. Після виходу на пенсію 9 років працював у технічному бюро при управлінні містобудування і архітектури міськвиконкому на посаді архітектора.
З іменем Ізяслава Ілліча Медведовського пов’язана ціла епоха у формуванні архітектурного та містобудівного комплексу міста. Під час перебування на посаді головного архітектора було розроблено генеральний план розвитку міста, проекти детального планування, центральної частини міста, майданів і скверів. З належним знанням справи та конкретної потреби залучав до проектування найкращі інститути держави, зокрема КиївЗНІІЕП «Інжпроект», «Діпроцивільпромбуд», НДІмістобудування.
Творчо підходив до формування та розміщення житлових масивів, промислових зон, адміністративних, громадських, лікувально-оздоровчих, навчально-шкільних комплексів, інженерної інфраструктури.
В цей період в місті побудовано понад мільйон квадратних метрів житла, 13 загальноосвітніх шкіл, 23 дошкільних заклади, 3 будинки побуту, 2 кінотеатри, 3 готелі, 2 універмаги, Будинок культури, Будинок зв’язку, 2 будинки відпочинку, туристичну базу, створено потужну базу лікувальних установ. Було сформовано житлові мікрорайони (селищ цукрового і цементного заводів, імені Смірнова, привокзальний і Північно-Західний) з розгалуженою соціальною і обслуговуючою інфраструктурою. Не залишив поза увагою мережу транспортних та пішохідних вулиць і об’їздних доріг, систему підземних комунікацій. Побудовано міст «Лань, що біжить» через р.Смотрич, що розв’язало гостру транспорту проблему, яка виникла в місті в другій половині 60-х років минулого століття.
На посаді головного архітектора міста проявляв свій творчий інтелект і тактовність, віддавав свої фахові знання в розвиток архітектурно-просторового середовища міста. Було побудовано містоутворюючі об’єкти, сформовано сучасний адміністративний центр, головний майдан. Важливе значення мають рекреаційні зони в центрі міста та вздовж річки Смотрич. Втіленням цього є Парк танкістів з меморіальною зоною і Вічним вогнем пам’яті загиблим за нашу землю і Кам’янець, оздоровча зона з водним дзеркалом на вул.Князів Коріатовичів-Лесі Українки.
До переліку об’єктів, які проектувались та будувались під керівництвом Медведовського І.І. відносять кінотеатри «Дружба», «Юність», готелі «Смотрич», «Україна», Будинок зв’язку, сквери «Водойма» і Танкістів, Міський стадіон і ряд інших об’єктів.
Значний вклад І.І.Медведовського є у створення Державного історико-архітектурного заповідника, що дало можливість зберегти історичну частину, унікальне середньовіччя та природно-ландшафтне середовище Старого міста. У роботі завжди дотримувався золотого принципу: «Природа обдарувала такою красою місто, що твоє головне завдання – не зіпсувати цю красу».
В кінці 80-х років місто з провінційного райцентру, в якому в 1950 році мешкало 30 тисяч жителів, перетворилось на потужний економічний, освітній, культурний, туристичний центр західного регіону з багатогалузевою промисловістю, міцною будівельною базою, транспортними підприємствами, вищими, середніми-спеціальними, професійно-технічними навчальними закладами, розвиненою інженерною інфраструктурою, соціально-побутовими об’єктами. В 1986 році в місті народився 100-тисячний житель.
Приділяв увагу підростаючому поколінню, викладав основи архітектури в будівельному технікумі. Під його керівництвом підростали, навчалися, формувалися майбутні керівники важливих підрозділів господарства міста.
І.І.Медведовський брав активну участь у громадському житті. Протягом 20-ти років обирався депутатом міської Ради. Він був членом Спілки архітекторів України, входив в склад правління міського Товариства охорони пам’яток історії, архітектури і культури. У пам’яті кам’янчан І.І.Медведовський був і залишиться одним із матеріалізованих, усвідомлених, талановитих і толерантних творців зодчества, чесною, скромною, професійною, принциповою людиною, патріотом міста. Його 35-річний внесок у розбудову Кам’янця на посаді головного архітектора залишився в камені вулиць, будинків, ансамблів, а його ідеї в наступних генеральних планах. «Ми були одержимі в праці і не вимагали нагороди». Цей основний принцип життя в роботі і у взаємовідносинах з оточуючими він проніс через своє життя, чим заслужив велику шану і щиру вдячність кам’янчан.
В 1998 році Ізяслав Ілліч разом з сім’ями дочок переїхав в м.Лейпціг (ФРН). До останніх днів життя цікавився розвитком міста. В 2002 році нагороджений відзнакою Кам’янець-Подльської міської ради «Честь і шана».
