Тулуб Олександр Олександрович - українського правник, історик та громадський діяча.
Олександр Олександрович народився 19 жовтня 1866 р. в місті Кам’янець-Подільський в родині педагога та громадського діяча Олександра Даниловича Тулуба.
Навчався в 2-й Київській гімназії та на юридичному факультеті Київського університету св. Володимира. Під час навчання студент прослухав майже всі курси історико-філологічного відділення університету.
Був членом Київської молодої громади та активним учасником національного руху і дописувачем (під псевдонімами) до львівської преси про утиски українського національно-культурного життя. У 1895 році Олександр Тулуб успішно закінчив юридичний факультет Київського університету святого Володимира та розпочав роботу в міністерстві юстиції.
Одночасно читав лекції з політичної економії, законодавства в комерційному училищі.
У 1916—1920 роках Олександр Олександрович був мировим суддею шостої дільниці Київського повіту.
Від 1919 року Олександр Тулуб співробітник Постійної комісії для складання словника живої української мови, член-співробітник Постійної комісії для вивчення звичаєвого права. З 1922 р. – науковий співробітник Всеукраїнської академії наук.
З 1923 року Олександр Тулуб нештатний постійний співробітник Комісії для дослідів над громадськими течіями в Україні, нештатний постійний співробітник Комісії для складання Біографічного словника діячів України.
У 1928 році видав перший словник псевдонімів українських письменників.
У 1929 році підготував до друку рукопис «Київ та його давня давнина у творах народних», але так і не був виданий за його життя. Книга була надрукована в 2011 році.
Олександр Тулуб був репресований у 1937 р. Помер у засланні. Дата смерті невідома.
