Як відомо, вуличне покриття в архітектурі міста сприяє формуванню міських ансамблів, надає їм закінченого вигляду, підкреслює значимість головних площ та вулиць. У деяких країнах для оформлення площ і вулиць використовується каміння різного кольору. Цікавим прикладом є знамениті португальські . бруківки. Багато вулиць Лісабона немовби покриті кам`яним килимом з тонким і гарним малюнком.
Кам`яне брукування було відоме ще в стародавні часи, особливого розвитку набуло у стародавньому Римі, але потім занепало. В період середньовіччя вулиці й площі в багатьох містах Європи тонули в бруді. Мабуть, не був винятком і Кам`янець.
Пізніше становище дещо змінилось. У другій половині XVIII ст. наше місто було значно впорядковано. Цю справу подільський сеймик 1760 року доручив червоноградському чашнику Стефану Маковецькому. Тоді під його керівництвом були забруковані декілька вулиць та площа: Ринок (тепер Центральна), на якій знаходилась ратуша, подекуди встановлені кам`яні стовпи для вуличних ліхтарів.
Значно поширилось прокладання кам`яних мостових з початку XIX століття.
 |
|
Брущатка по вул. Довгій. Спосіб укладки - кубиками.
|
На початку 30-х років XIX ст. головне управління шляхів сполучення схвалило новий спосіб мостіння — укладання торцевої бруківки або «ребрової», як її тоді називали. В Подільській губернії досить серйозно поставились до цієї справи. Був створений Подільський тимчасовий комітет по прокладанню в містах губернії бруківок за новим зразком. Особливо зручною «реброва» бруківка вважалась на спусках і підйомах, яких так багато в Кам`янці з його характерним рельєфом. Копита коней, що везли екіпажі і підводи, легко утримувались на такій бруківці. Тротуар був тоді з квадратних кам`яних плит. Але в багатьох випадках, як і колись, прокладалась проста бруківка з кругляків.
На протязі всього XIX ст. постійно проводилось її укладання й ремонт. Як свідчать архівні матеріали, на 1895 рік всі вулиці і площі Старого міста :були забруковані, крім Східного бульвару. В 1912 році здійснено перебрукування Центральної площі кам`яними кубиками. Така бруківка з тесаного каміння виявилась дуже зручною і гарною, але й дорожчою в порівнянні з кругляковою.
 |
|
Укладка кубиками та кругляками.
|
Зовсім інакше виглядали вулиці Нового міста, яке тільки з 60-х років XIX ст. почало інтенсивно забудовуватись. Ці вулиці довго перебували в поганому стані. Наприклад, навіть на початку XX ст. 2-га Петербурзька (тепер Червоноармійська) весною і восени перетворювалась на ланцюжок багнистих озер. В обласному архіві знаходимо багато скарг жителів на те, що візники відмовлялися везти туди пасажирів, а школярі переставали ходити до школи, бо неможливо було навіть перейти через вулицю.
У роки довоєнних п`ятирічок досягнуто значних успіхів у розвитку Кам`янця, багато було зроблено і для його благоустрою: відремонтовано і покрито бруківкою десятки кілометрів доріг, закладено багато парків, скверів.
 |
|
Реброва та бруківка кубиками по вул. Довга.
|
Бруківка вулиць і площ міста зазнала великих пошкоджень у роки Великої Вітчизняної війни. З постанови пленуму Кам`янець-Подільського міськкому КП(б)У від 9 лютого 1945 р. «Про заходи по відбудові міського господарства в 1945 р.» ми дізнаємось, що фашистські окупанти зруйнували 139 тис. кв. метрів мостових та 14,4 тис. кв. метрів тротуарів. Після визволення міста від німецької окупації силами міських організацій і громадськості була проведена значна ро: бота по відбудові міського господарства, в тому числі вулиць і площ.
 |
|
Залишки бруківки укладеної плитами.
|
Тепер передбачається велика робота по реконструкції мощення на території історико-архітектурного заповідника. Адже без відновлення бруківки неможливо відтворити старовинну атмосферу Старого міста. Першим кроком у цій справі стане забрукування Радянської площі (колишня Вірменська, Соборна, Губернаторська, Миколаївська, Плац - парадна, Червона). Вже в цьому році на ці роботи виділяється 104 тис. кр. Замощенню передуватимуть археологічні дослідження, під час яких будуть відкриті залишки старої бруківки, очікуються цікаві знахідки.
| Різні фото бруківок із Старого міста Кам`янця-Подільського: |
 |
 |
 |
 |
Г. ОСЕТРОВА, С. ПАПЕВСЬКА, старші наукові працівники історико - архітектурного заповідника.
