Як відомо, вуличне покриття в архітектурі міста сприяє формуванню міських ансамблів, надає їм закінченого вигляду, підкреслює значимість головних площ та вулиць. У деяких країнах для оформлення площ і вулиць використовується каміння різного кольору. Цікавим прикладом є знамениті португальські . бруківки. Багато вулиць Лісабона немовби покриті кам`яним килимом з тонким і гарним малюнком.
Кам`яне брукування було відоме ще в стародавні часи, особливого розвитку набуло у стародавньому Римі, але потім занепало. В період середньовіччя вулиці й площі в багатьох містах Європи тонули в бруді. Мабуть, не був винятком і Кам`янець.
Пізніше становище дещо змінилось. У другій половині XVIII ст. наше місто було значно впорядковано. Цю справу подільський сеймик 1760 року доручив червоноградському чашнику Стефану Маковецькому. Тоді під його керівництвом були забруковані декілька вулиць та площа: Ринок (тепер Центральна), на якій знаходилась ратуша, подекуди встановлені кам`яні стовпи для вуличних ліхтарів.
Значно поширилось прокладання кам`яних мостових з початку XIX століття.
Брущатка по вул. Довгій. Спосіб укладки - кубиками.
|
На початку 30-х років XIX ст. головне управління шляхів сполучення схвалило новий спосіб мостіння — укладання торцевої бруківки або «ребрової», як її тоді називали. В Подільській губернії досить серйозно поставились до цієї справи. Був створений Подільський тимчасовий комітет по прокладанню в містах губернії бруківок за новим зразком. Особливо зручною «реброва» бруківка вважалась на спусках і підйомах, яких так багато в Кам`янці з його характерним рельєфом. Копита коней, що везли екіпажі і підводи, легко утримувались на такій бруківці. Тротуар був тоді з квадратних кам`яних плит. Але в багатьох випадках, як і колись, прокладалась проста бруківка з кругляків.
На протязі всього XIX ст. постійно проводилось її укладання й ремонт. Як свідчать архівні матеріали, на 1895 рік всі вулиці і площі Старого міста :були забруковані, крім Східного бульвару. В 1912 році здійснено перебрукування Центральної площі кам`яними кубиками. Така бруківка з тесаного каміння виявилась дуже зручною і гарною, але й дорожчою в порівнянні з кругляковою.
Укладка кубиками та кругляками.
|
Зовсім інакше виглядали вулиці Нового міста, яке тільки з 60-х років XIX ст. почало інтенсивно забудовуватись. Ці вулиці довго перебували в поганому стані. Наприклад, навіть на початку XX ст. 2-га Петербурзька (тепер Червоноармійська) весною і восени перетворювалась на ланцюжок багнистих озер. В обласному архіві знаходимо багато скарг жителів на те, що візники відмовлялися везти туди пасажирів, а школярі переставали ходити до школи, бо неможливо було навіть перейти через вулицю.
У роки довоєнних п`ятирічок досягнуто значних успіхів у розвитку Кам`янця, багато було зроблено і для його благоустрою: відремонтовано і покрито бруківкою десятки кілометрів доріг, закладено багато парків, скверів.
Реброва та бруківка кубиками по вул. Довга.
|
Бруківка вулиць і площ міста зазнала великих пошкоджень у роки Великої Вітчизняної війни. З постанови пленуму Кам`янець-Подільського міськкому КП(б)У від 9 лютого 1945 р. «Про заходи по відбудові міського господарства в 1945 р.» ми дізнаємось, що фашистські окупанти зруйнували 139 тис. кв. метрів мостових та 14,4 тис. кв. метрів тротуарів. Після визволення міста від німецької окупації силами міських організацій і громадськості була проведена значна ро: бота по відбудові міського господарства, в тому числі вулиць і площ.
Залишки бруківки укладеної плитами.
|
Тепер передбачається велика робота по реконструкції мощення на території історико-архітектурного заповідника. Адже без відновлення бруківки неможливо відтворити старовинну атмосферу Старого міста. Першим кроком у цій справі стане забрукування Радянської площі (колишня Вірменська, Соборна, Губернаторська, Миколаївська, Плац - парадна, Червона). Вже в цьому році на ці роботи виділяється 104 тис. кр. Замощенню передуватимуть археологічні дослідження, під час яких будуть відкриті залишки старої бруківки, очікуються цікаві знахідки.
Різні фото бруківок із Старого міста Кам`янця-Подільського: |
Г. ОСЕТРОВА, С. ПАПЕВСЬКА, старші наукові працівники історико - архітектурного заповідника.