Камянець-Подільський » Довідка » Про місто » Природні цінності Смотрицького каньйону

Природні цінності Смотрицького каньйону

  • 2 331
  • -1 5
    (Оцінок: 4)
Природні цінності Смотрицького каньйону
Природні цінності Смотрицького каньйону

З висоти пташиного лету відкривається чудернацька картина неповторного міста над Смотричем. Омегоподібна стрічка річки охоплює жмуток старовинних споруд. Серед них церкви і костьоли, фортеця і вежі. І все це стоїть на великій кам`яній таці. Краєобраз старовинного міста посезонно змінюється і дивує містян та гостей.

Весною місто як молодий смарагд, висвічується на сонці, вкритий ранньою зеленню. Через де-який час скелі вруняться золотим мереживом дивної квітки - авринії скельної. А влітку, здається, барвички змінюються щотижнево. Чи не найбільше у каньйоні вихлюпує свою палітру осінь. Лише встигай милуватися гамою кольорів. Та цілорічно нас вабить застигла симфонія скель. Саме вони понад 400 млн. років зберегли залишки життя Силурійського моря.

 

Смотрицький каньйон...

Про річку Смотрич

Про забудову каньйону людьми

 

Небагато є подібних місць у світі. За мільйони років стрімка річка створила неповторне чудо, яке милує око уже не одне покоління подолян. Його древні скелі ще зберігають тепло Силурійського моря, навіки в них закарбувались в камінь і знайшли притулок вимерлі рослини і тварини. Кожна людина, що захоплюється природою своєї Батьківщини, може побачити на наших вапняках залишки життя.

Смотрицький каньйон - об`єкт, що поєднує силурійські геологічні утворення, русло річки Смотрич, які є неповторними в Європі та в України і віднесені до природних національних цінностей. В межах каньйону знаходяться пам`ятки природи загальнодержавного значення "Смотрицький каньйон", історична частина міста Кам`янця-Подільського - Національний

заповідник "Кам`янець", паркова частина - Кам`янець- Подільський ботанічний сад (пам`ятка природи загальнодержавного значення), лісопарк "Кам`янець- Подільський" (парк-пам`ятка садово-паркового мис-тецтва місцевого значення) та незаповідані схили і річкова система. А ще сади Яна де Вітте, які разом із палацом були окрасою нашого міста і тепер потребують відновлення.

Протяжність каньйону сягає 9 км., площею 80 га (правий берег річки Смотрич складає 27,7 га, лівий - 52,3 га). Свій початок в межах міста він бере від нового житлового масиву Жовтневий на півночі і за течією річки тягнеться до села Зубрівка на півдні. На цьому відрізку каньйону найяскравіше представлені кам`яні пласти історії регіону.

Над Смотрич-рікою,
Під урвищем-горою,
Де небо, як і зорі,
Де вічнісь, як і мить,
Тримаймося, фортеце,
Тримаймося ще, серце,
Хай навіть промінь сонця
Струною забринить
Іван Покотило

Сонячне проміння продовж доби змінює забарвлення вапняків від сизого до чорного і висвітлює чи ховає візерунки, які розповідають нам історію світу. Придивимося до них. На прямовисній стінці, радіальне плетиво зі строматопор. Вони жили у морських водах, але прийшов час, і перетворилися на скам`яніле мереживо. На іншому боці можна розгледіти зовсім інший витвір природи гастроподи - равликоподібні мушлі. Вище на скелі над гладенькою поверхнею сивого каміння виступають корали теплого моря - призматичні чи рогоподібні ругози і табуляти. В одному із закутків - скам`янілі букетики листоподібних моховаток чи келихи морських лілій. Якщо пощастить, то на цих віковічних вапняках можна побачити трилобітів. Саме вони найбільше ваблять мандрівників, оскільки є давніми предками сучасних ракоподібних і свідчать про високий для силуру рівень розвитку живих організмів. Враховуючи виняткові геоморфологічні особливості, цінність для науки силурійських гірських вапнякових порід палеозою, багату та специфічну флору і рослинність, не розгадану повністю палеонтологічну фауну минулого та низку інших аспектів, цей відрізок каньйону став охоронною територією. (Постанова РМ України №139 від 21.03.1983р.) Смотрицький каньйон набув статусу пам`ятки природи загальнодержавного значення. А сьогодні він є частиною національного природного парку «Подільські Товтри». Каньйон має не тільки стратиграфічне та палеонтологічне значення. В окремих місцях від вивітрювання гірських порід утворилися геоморфологічні об`єкти - останці та утвори. Зокрема, Карстовий міст, або так звана "Райська брама" (біля масиву Жовтневий), останці "Голова римського воїна " (район турбази "Подолянка") та "Сова" (поблизу села Цибулівка).

 Тваринний світ відображає найпоширеніших представників фауни Хмельниччини. У р. Смотрич живе срібло представляють 17 видів риб. З них 1 вид - вирезуб - занесений до Червоної книги України ( ЧКУ). Наче різнобарвні квіти, пурхають метелики. В каньйоні трапляється б видів, занесених до Червоної книги України: махаон, подалірій, поліксена, райдужниця велика, стрічкарка тополева, ванесса чорно-руда. Ці види зосереджені переважно на лучних ділянках та в заростях чагарників біля та на скелях. Весняний жаб`ячий хор можна почути у тиху сонячну погоду чи перед дощем. На території каньйону поширені 10 видів амфібій, з них 5

видів включені до 2-го додатку Бернської конвенції. Вони зосереджені біля води або на лучних і чагарникових ділянках. Також поширенні у каньйоні б видів рептилій (4 види занесені до списків Бернської конвенції). Найбільш цінними видами є ящірка зелена, яка має на території країни невеликий ареал (живуть на скелях) та черепаха болотяна, яка останнім часом спостерігається на труднодоступних смугах землі між водою та скелями. Різноманіття птахів (виявлено 67 видів, з них 33 підлягають особливій охороні згідно Бернській Конвенції") вражає своїм багатством. Тут можна побачити і почути такі види, як соловейко східний, вивільга, яструб малий, рибалочка голубий, одуд, дятел сивий, дятел великий, дятел зелений, дятел сирійський, ластівка міська, ластівка сільська, плиска біла, сорокопуд терновий, волове очко, вільшанка, горихвістка чорна, горихвістка садова, мухоловка строката, мухоловка сіра, мухоловка білошия, кропив`янка прудка, кропив`янка чорноголова, кропив`янка сіра, кропив`янка садова, синиця блакитна, синиця велика, ремез, повзик, вівсянка звичайна, зяблик, зеленяк, коноплянка, щиглик. Особливою є охоронювана група кажанів (6 видів), які поселяються у різноманітних щілинах, гротах, печерах, що утворилися в скельних урвищах. Із ссавців у водах р. Смотрич живе видра, а на схилах і в каньйоні трапляються лисиці, їжаки, білки, куни, ласиці.

Рослинний світ представляють як нижчі так і вищі рослини. У водах р. Смотрич, струмків та джерел виявлено 20 видів водоростей, а на кам`янистих брилах і скелях, на ґрунті і деревах поширено 29 видів мохів. Окремі з них є індикаторами чистоти чи забруднення повітря. На степових, лучно-степових схилах, у лісах та на кам`янистих схилах, у водній товщі та на болотах зростає понад 700 видів судинних рослин. В межах каньйону поширені реліктові рослини, які збереглися з давніх часів і пережили зледеніння, ендемічні, які живуть на обмеженій території (на Поділлі), види міжнародного і європейського, національного та регіонального рівнів охорони. Серед них шиверекія подільська, сон великий, горицвіт весняний, любка дволиста, підсніжник звичайний, лілія лісова, ковила волосиста, ковила пірчаста, сон лучний, астрагал монпелійський, фіалка біла, цибуля подільська, дзвоники персиколисті та інші.

Рекреаційне значення цього об`єкту доповнюється історико-архітектурними об`єктами, які збудовані на схилах каньйону: фортеці, мури, башти, мости тощо. Ці споруди заглиблюють нас у давню історію і свідчать про славні перемоги і тяжкі поразки, про світлі та сумні сторінки нашої історії.

Національний природний парк „Подільські Товтри" - природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня установа загальнодержавного значення, яка входить до складу природно-заповідного фонду України, її екологічної мережі, тому охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Створено Національний природний парк „Подільські Товтри" Указом Президента України від 27.06.1996 року загальною площею 261316 гектарів на території Кам`янець-Подільського, Чемеровецького та Городоцького районів (12,5% території Хмельницької області). За площею є одним з найбільших в Європі. НПП "Подільські Товтри" призначений для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля, які мають важливе природоохоронне, естетичне.

наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Окрасою цієї території є товтровий кряж (товтри, підвищення, горби). Це скелясте дугоподібне пасмо тягнеться на території НПП «Подільські Товтри» з північного заходу від смт. Сатанів на південний схід до с. Врублівці. Подільські товтри являють собою сукупність рифових утворень бар`єрного характеру Тортонського та Сарматського мілководних міоценових морів. Рифи складені мшанковими, мембраннопоровими та черепашковими вапняками. За своїми графічними рисами об`єкт вирізняється високою ландшафтно-пейзажною оцінкою. Гряда, висота якої досягає 401 м над рівнем Балтійського моря, піднімається на 60-65 м. над навколишньою Подільською рівниною. Її довжина сягає 80 км, ширина 5-8 км.

Подільські Товтри не мають аналога у Європі. Ідеальним аналогом може бути Великий Бар`єрний риф, який знаходиться на північному та східному узбережжі Австралії, але унікальність його полягає у тому, що він знаходиться на суходолі. У товщі порід, що складають Подільські Товтри сформувалися горизонти підземних вод, які, частково, перетворилися на мінеральні із цінними властивостями і сьогодні використовуються як лікувальні та столові води. Тут є печери „Атлантида" і „Малишка- Киянка" поблизу с.Завалля. Придністровська частина Подільських Товтр відрізняється деякими особливостями: вона сильно і доволі густо розчленована глибокими каньйоноподібними долинами лівих приток річки Дністер. Долини мають глибину до 200 м, круті схили та вузьке дно. Вивітрені та розмиті вапнякові відслонення утворюють екзотичні скелі різної форми - колони, стовпи, гігантські гриби або хаотичні нагромадження брил та валунів. Приваблюють як науковців, так і мандрівників геологічні пам`ятки природи: Китайгородське відслонення - всесвітньо відомий еталонний розріз силурійських відкладів та Смотрицький каньйон - мальовничий витвір природи, на вертикальних стінках якого віддзеркалена історія силуру.

Для того, щоб зберегти красу і неповторність витворів природи і людини, необхідно охороняти і відтворювати живі та культурно-історичні цінності.


------

Прокоментуй Цей Пост:

Схожі Новини