Вчора Малієвецький обласний історико-культурний музей святкував п'ятиріччя - я не знала. Я приїхала на V Всеукраїнську науково-краєзнавчу конференцію «Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культура» - дуже її люблю і слухаю доповідачів з відкритим ротом.
А тут бац - і перший напів-ювілей палацу в якості музею. Маліївці знову здивували. я ж там лише кілька місяців тому була - а вже нові (старі) меблі у залах, нові вітрини, нові експонати. Новий стильний (так, стильний) туалет. А починався музей з голого приміщення без жодного експонату. Анастасія Донець вміє мрії перетворювати на реальність як ніхто. Таких Насть Україні б кілька десятків - більше б спадщини змогли б зберегти.
На п'ятиріччя приїхала разом з Dmytro Sikorsky невелика сенсація: на аукціоні вдалося викупити шість книжок з бібліотеки Орловських з Маліївців. Продавали значно більшу книгозбірку - але ціна була непідйомна. Книги обирав Дмитро: вибирав, щоб були представлені всі екслібриси Орловських - і щоб приїхав в палац томик XVIII ст., в якому шляхтичам пояснювали, як бути шляхтичами.
Перед конференцією трооошечки попорпалася у музейній бібліотеці - там вже дуже солідна збірка краєзнавчих і історичних видань, туди б на години, а не на хвилини.
Дорога в Маліївці була дивом, вся палітра осінніх барвів, але над палацом були елегійні хмари і довгоочікуваний дощ. Фотала зовсім мало. Під кінець - експромт Анастасії і Наталія Ярова під час учти (фрагмент віршованої костюмованої екскурсії палацем).
СТОП. Отак запостила - ложку дьогтю не налляла. Конференція вчора трохи налякала: у переважної більшості доповідачів були у презентаціях картинки, згенеровані ШІ, у когось ШІ робив і саму презентацію, один раз промайнув текст, в котрому теж вгадувалася робота LLM.
Мене це лякає. Я пам'ятаю, як сама чотири роки тому просиджувала у Nightcafe годинами, генеруючи зображення, але мені здавалося, у цю цацку всі награлися ще до 2024-го - і ну ніяк не потягнуть її у наукові праці. а воно не зовсім так.
