В боях за Бахмут Донецької області загинув 41-ріний камянчанин Олександр Попов на псевдо «Дракон», 6 серпня 2022 року про його загибель, повідомили представники 2-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».
Олександр Попов пішов боронити країну від російських загарбників у 2014 році — після завершення Революції Гідності. Своє рішення він пояснював просто — ворога потрібно було зупинити. У 2016 році на Донеччині Олександр Попов отримав важке поранення. Йому довелося пройти довгий шлях лікування та реабілітації.
БІографія. ПОПОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
М. КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, Хмельницька область.
Народився 25 травня 1981 року в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Батько Олександра – Попов Анатолій Дмитрович та мати – Попова Тетяна Петрівна загинули в автокатастрофі 19 грудня 1990 року. Разом зі старшою сестрою Оксаною та братом Сергієм виховувався бабусею.
Олександр Анатолійович за національністю – українець, громадянин України.
Атестат про повну середню освіту отримав в Кам’янець-Подільській ЗОШ I-III ступеня №7. Після школи, з 1996 року навчався в технікумі Подільської державної аграрно-технічної академії за спеціальністю «Механізація сільського господарства». В 2000 році закінчує її та отримує диплом техніка-механіка. З 2000 року по 2003 рік продовжує навчання в Подільській аграрно-технічній академії і отримує повну вищу освіту по тій же спеціальності та здобуває кваліфікацію інженера-механіка.
Після закінчення навчання Олександр проходить службу в Збройних Силах України в рядах Ракетних військ та Артилерії. Отримує військову спеціальність — корегувальник артилерійського вогню.
Під час подій на Майдані Олександр не зміг залишитися осторонь. 23 лютого 2014 року він вступив у ряди «Правого Сектору».
З початком подій на сході України в квітні 2014 року, не вагаючись, Олександр вирушив на схід разом з іншими членами «Правого сектору». З червня по серпень 2014 року бере участь в АТО в рядах добровольчого батальйону «Азов». З вересня цього ж року повернувся в ряди Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор». Воював в складі 7 БАТ ДУК «Правий Сектор» в районі Донецького аеропорту, в Пісках, Опитному, Водяному, Невельському, Авдіївці, Мар’їнці.
З серпня 2015 року прийняв командування 2-ю Окремою тактичною групою ДУК «Правий Сектор», яка на той час виконує бойові завдання під Волновахою. З 14 лютого 2016 року призначений в.о. командира 7-ї Резервної Сотні ДУК «Правий Сектор» на Хмельниччині.
Восени 2015 року разом із підрозділом повертається під Донецьк, а 7 січня 2016, року під час виконання розвідувальної операції біля міста Новомихайлівка, група Олександра потрапила у засідку. Під час бою Олександр отримав два кульових поранення та завдяки побратимам вдалося вийти з бою без втрат. Після лікарні та короткої реабілітації уже на початку травня Олександр Анатолійович знову повернувся до свого підрозділу. 11 червня 2016 року під час виконання бойового завдання на позиції «Шахта Бутівка» під час артилерійського обстрілу зі сторони ворога Олександр отримав численні мінно-вибухові поранення. Як наслідок — роздроблений ліктьовий суглоб лівої руки та перебита артерія лівої ноги. Завдяки побратимам та вмілим діям лікарів, вдалося врятувати життя Олександра, але продовжувати брати участь у війні на сході України він уже не міг.
З 23 березня 2018 року очолив Хмельницьку обласну організацію Політичної партії «Правий Сектор».
Сьогодні веде активну громадську та політичну боротьбу в себе в області. Бере участь у націоналістичних акціях. Займається військово-патріотичним вихованням молоді.
Своїм завданням поставив – здобуття Української Соборної Самостійної Держави, де український народ буде господарем на власній землі та житиме в достатку.
Останній пост Олександа у Фейсбуці:
