Або фестиваль повітроплавання у Кам`янці-Подільському
Водії бувають різні: хтось керує автівкою спокійно, хтось "джигітує" навіть стоячи перед світлофором. У небі ситуація майже така ж. Це з землі здається, що повітряна куля пливе лише туди, куди дме вітер, а пілот в кошику потрібний хіба для проформи. Усе розмаїття характерів і стилів «водіння» теплових аеростатів кам`янчани і гості міста змогли спостерігати під час традиційного Кубку Поділля з повітроплавання, який проходив у нашому місті з 19 по 24 травня 2010 р.
Ось небесний романтик Валентин Кисельський з Феодосії. Добираючись на місце старту, він слухає симфонії Г.Малера і старі романси. Ось киянин Денис Володін, головний джигіт і зірвиголова змагань. Пролетівши в п`ятницю зранку під мостом
«Стрімка лань», він кожного наступного польоту намагався повторити цей складний для виконання трюк, як мантру повторюючи спортивному директору змагань, судді міжнародної категорії Ігорю Лобашову: «Під міст! Давайте під міст!» Навіть старт в густому молоці туману вранці в неділю, коли землі під кошиком не було видно взагалі, здається, не здався йому чимось екстремальним. Ось ще один киянин, Владислав Клименко -місцевий будда, що випромінює спокій і навіть трішечки апатію. Для нього польоти - рутина, звична робота. Саме його куля приземлилася о 10 ранку в неділю, 23 травня, на перехрестя проспекту Грушевського і вул. Данила Галицького. Уявляємо, як дивувались водії маршруток... Ось львів`янин Петро Рибка - найбільший оптиміст Кубку Поділля. Його екіпаж привіз у Кам`янець зі Львова смаженого кабана, якого з`їли на прощальному банкеті у «Дністровській рив`єрі». Кам`янецький пілот Юрій Аносов - головний весельчак змагань. Якщо перед польотом пасажири замість того, щоб нервово переживати, сміються - точний знак: летять з Аносовим, він вже їм анекдоти розповідає. Саме пану Аносову дістався цьогорічний Кубок Поділля. Дебютував під час цього заходу ще один кам`янчанин - Сергій Гнап.
Загалом на змагання зібралося 10 екіпажів, та одночасно в небі можна було побачити не більше 9 куль (один з пілотів був змушений покинути Кам`янець до кінця Кубку).
Проте дебютант Кубка Поділля - чернігівська помаранчева куля «Генплан» - вартий двох звичних аеростатів. «Генплан», який до Кам`янця встиг політати всього двічі, - найбільша повітряна куля України. Якщо звичні оболонки мають об`єм З тисячі кубометрів, то чернігівський гігант потребує аж 7 тисяч кубів. Його гондола розрахована на 14 пасажирів крім пілота і його помічника. У ній весь час був аншлаг: бажаючі політати записувались в чергу. Повітроплавці навіть жартували, що в місті нарешті з`явився давно очікуваний тролейбус, тільки небесний. Якщо звичній кулі в якості машини супроводу підійде позашляховик з причепом, то за «Генпланом» по розмоклих від дощів полях їздив «ЗІЛ» (для кошика) і мікроавтобус (для пасажирів).
Найбільша куля України - Генплан
В корзину Генплана може залізти 12 чоловік
Захід відбувався у форматі фієсти: вильоти були не спортивні, а рекреаційні. Маршрут кожного з них обов`язково пролягав над Старою фортецею і Старим містом. Щоправда, у четвер польоти так і не відбулися: завадив дощ. Деякі пасажири навіть купували медичні бахіли: невідомо, де доведеться приземлятися, а за такої погоди сільські бездоріжжя киян лякають.
На жаль, через дощ на початок осені перенесено й казкової краси видовище: зустріч сонця у небі. Кулі мали стартувати одночасно з п`яти майданчиків у Старому місті, а спостерігати за ними можна було б і з даху готелю «7 днів», і навіть з чортового колеса, яке б увімкнули заради такої події. Будемо сподіватися, зустріч світанку таки відбудеться під час вересневого Чемпіонату України з повітроплавання.
Зливи тривали протягом усіх днів фестивалю, тож часом політ доводилося відкладати на годину, щоб перечекати негоду: повітроплавання все-таки сильно залежить від погодних умов.
Побачити древній замок з висоти за кілька травневих днів вдалося майже 200 пасажирам. Кошти, зібрані за фієсту, підуть на купівлю нової повітряної кулі для міста, адже кам`янецька куля згоріла минулого літа. А що за столиця повітроплавання без власного аеростату?
За політ на кулі доводиться викласти чималу суму: 1000 гривень з пасажира. Та бажаючих не бракує: заради такого польоту в місто прибувають люди з усіх куточків України та з закордону.
Повітроплавання - дорогий спорт, лише на танкування газом під час Кубку Поділля було витрачено 40 тис. гривень. Спонсорську допомогу надало Кам`янець-Подільське товариство повітроплавання «Триглав» на чолі з його президентом Сергієм Акимовичем.
Найефектнішим був старт повітряних аеростатів недільним вечором: дві кулі (київський «Пілот» і чернігівський «Генплан») надувалися на валах Нової фортеці, ще сім аеростатів стартувало з площі Вірменський ринок. Подивитися на приготування др польоту і сам політ зібралася не одна сотня туристів.
А найбільш незвичний політ Кубка Поділля, безперечно, здійснив вранці 24 травня львів`янин Петро Рибка. Ранок був туманним і сонячним. Туман повз низом, каньйоном Смотрича, сонце тільки-тільки наважувалося зазирнути на вкриті росою схили. Над туманом тихо, як привиди, плили повітряні кулі - повний штиль. Жовто-блакитна куля Дениса Володіна трималася каньйону довго: пілот намагався повторити свій п`ятничний проліт під мостом. Та вітер внизу каньойну дмув у протилежному напрямку каньйоном. В останній момент київський аеростат різко набрав висоту: пілот вирішив не ризикувати. За екіпажем Д.Володіна слідувала куля «Союз-Віктан», яку пілотував Петро Рибка. Міст притягував його не менше за Володіна, але фізика каньйону диктувала свої умови. І сталося незвичне: пан Петро акуратно наблизив кулю до стрімких скель, вистрибнув з кошика - і, взявши за буксувальний канат, потягнув різнокольорову оболонку_лЦ разом з трьома пасажирами у кошику росяною лукою до мосту. Нечисленні перехожі зверху дивувалися: як століття тому бурлаки волоком тяти по Волзі човни так долиною Смотрича висо кий худорлявий чоловік тягнув за собою повітряну кулю з пасажирами.
Бурлаки на Смотричі
Біля мосту Петро Рибка забрався назад у кошик. Зверху за діями пілота спостерігали вже не лише пішоходи, а й пасажири автівок: на таку дивовижу цікаво поглянути всім. Куля низько, ледь не торкаючись кошиком води, під під найвищим українським мостом.
Як тільки її купол з`явився з-під мосту, глядачі вибухнули оплесками. На «Союз-Віктані» хтось голосно переможно закричав від радості. Вдалося! Будемо сподіватися, пан Петро проліт без бурлакування.
Кулі, місто чекає на вас вересні. Прилітайте!
Ірина Пустиннікова (Ділове місто, 28.05.2010р.)
Також можна переглянути Яскравий та детальний фотозвіт від Блеки, звідки взято і фото - дивитись
