Замковий міст - пам’ятка архітектури національного значення 14-17 ст., охоронний номер 220075 / Сучасна адреса: м. Кам'янець-Подільський, вулиця Замкова, 5
На кресленні зафіксовано внутрішня аркова конструкція мосту з бічними парапетами та інші особливості мостової конструкції
1766 року Яном де Вітте було відремонтовано Замковий міст, обмурований турками ескарповими мурами 1685–1687 рр. Під мостом був водопереливний канал у скелі, яким з верхнього б’єфа до нижнього спускали в період повеней надлишкову воду, що загрожувала укріпленням та забудові в каньйоні.
Не відновлюючи пошкоджених готичних аркок, турки змурували поверх них, з мінімальним підвищенням стріли підйому, нові арки більш пологого абрису, а також обмурували міст з обох боків потужними ескарповими мурами завтовшки до 3,5 м в основі і близько 1,5 м у рівні дорожнього полотна.
Через певні проміжки в підаркових просторах між ескарповими мурами заклали товсті дубові балки-стяжки впоперек мосту, а підаркові простори забутували камінням з землею.
Так турецькі й французькі інженери створили монолітну конструкцію завтовшки в нижній частині 10 м і близько 7 м у верхній, здатну витримувати артилерійський обстріл і поховавши під своєрідним «саркофагом» антично-середньовічний арковий віадук.
Ескарпові мури було піднято над рівнем проїжджої частини мосту у вигляді високих, заввишки 2,3 м, парапетів із бійницями. Оскільки рівень води у р. Смотрич на той час продовжував опускатися, в процесі виконання обмурівки шелигу арки водопередивного отвору під мостом було понижено втретє: три рівні водопереливного отвору зафіксовано на кресленику 1841 року.
Певна кількість води поступала через канал постійно, і її використовували, збудувавши під мостом з південного боку млин. 1715 р. поряд пробили другий канал, на якому також поставили млини.
Бажання збільшити кількість води, що поступала на млини, спонукала розширити отвір, але скеля дала тріщину, і вода вирвала чималий масив під мостом, що спричинило ремонт і замурування одного з отворів.
Цю ситуацію було описано Яном де Вітте в одному з листів від 3 вересня 1778 року, а проведені ремонтні роботи відображено в описах фортеці 1786–1787 рокив, та увічнено пам’ятною білокам’яною плитою, вмурованою на південному фасаді мосту. Млини ж під мостом продовжували функціонувати до кінця 19 століття.
О. Пламеницька. Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець. 2012
