Саме таку заяву вперше озвучили науковці К-ПНУ ім. І. Огієнка перед громадськістю вчора, 11 жовтня
Саме тоді, з моменту Дніпровського зледеніння, розпочалося формування цієї геологічної пам’ятки природи і відкрило доступ до порід, яким понад 416 млн років.
Дослідження замовила міська рада ще в липні 2016 року, займалась цим питанням команда під керівництвом кандидатів географічних наук – доцента кафедри екології Ганни Чернюк, котра займається подібними розвідками 30 років, і доцент кафедри географії та методики її викладання Ігор Касіяник.
Як розповів Ігор Касіяник, це лише перші, хоч і фундаментальні дослідження. Надалі науковці працюватимуть над ландшафтними, гідрологічними, ботанічними, зоологічними та іншими вивченнями, які стосуються каньйону як унікального витвору природи з величезною ландшафтною цінністю, не говорячи про рекреаційну, естетичну та історичну.
