Історик Орест Левицький (1848-1922) про мету перебування Тараса Шевченка на Поділлі і в Кам’янці-Подільському
У розвідці піднято питання мети відвідин Тарасом Шевченком Подільської землі під час його діяльності в складі Київської археографічної комісії. Здійснено огляд статті історика Ореста Левицького опублікованої у 1894 р. в журналі «Київська старовина».
Постать Генія України – Тараса Шевченка, його перебування на Поділлі, ставала предметом досліджень ряду вітчизняних науковців та публіцистів [1-6; 9-14]. Проте і сьогодні окремі сторінки даної події до кінця не досліджені. Серед таких є мета археографічної подорожі Т.Шевченка на Поділля. Зокрема припис виданий генерал-губернатором Д.Г.Бібіковим, яким користувався Шевченко під час поїздки (див. дод. №1).
Дану проблему доречно розглядати на основі наукових студій історика О.І.Левицького, який у кінці позаминулого століття зацікавив цією темою наукову громадськість.
Звертаючись до постаті О.І. Левицького, то в науковій літературі він відомий як історик, правознавець, архівіст, археограф і белетрист. Наукову діяльність розпочав ще в студентські роки під керівництвом професора В.Антоновича. Був академіком Української академії наук, з березня 1922 р. – Президентом Всеукраїнської академії наук. Його творчий доробок становить понад 200 наукових праць з правознавства та історії України XVI-ХІХ ст. У центрі наукових інтересів були: родинне і звичаєве право, побут, сімейні відносини, правове становище української жінки в XVI-XVII ст., історія української церкви, селянства й судочинства. Діяльність Тараса Шевченка та приїзд його на Подільську землю він висвітлив в статті «Археологические экскурсии Т.Г.Шевченко в 1845-1846 гг.», яку опублікував в 1894 р. у журналі Київська старовина [7]. Роботу Київської археографічної комісії він також охарактеризував у капітальній праці «Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов. 1843-1893: Историческая записка о ее деятельности» (1893 р.) [8].
Подорож Шевченка на Поділля скоріш за все була би неможлива без роботи поета в Київській археографічній комісії. У 1840 р. колишній ректор Київського університету професор М.О.Максимович, склав проект статуту та записку з обґрунтуванням потреби створення такого товариства, адже розумів надзвичайну важливість вивчення давніх документів, пам’яток архітектури і археології України. Ці документи були подані на розгляд генерал-губернаторові Правобережної України Д.Г.Бібікову, який був поцінувувачем археології і давнини [10, с. 44]. Він своїм підписом затвердив діяльність комісії в 1843 р. [6]
Сучасний пам`ятник тарасу Шевченку в Кам`янці-Подільському
Про створення комісії Т. Г. Шевченко міг дізнатися під час перебування в Києві наприкінці січня – на початку лютого 1844 р. від її члена-співробітника П.О.Куліша. На думку іншого українського історика Г.Сергієнка, мабуть, саме тоді поет вирішив після закінчення навчання в Академії мистецтв приїхати до Києва і почати працювати в цій установі [10, с. 45].
Чому саме Тараса Шевченка обрали співробітником Київської археографічної комісії? На це запитання прагне дати відповідь Орест Левицький. Він вказує, що Шевченко в Україні користувався великою славою не лише як поет, але і як талановитий художник відомий періодичною серією офортів «Живописна Україна». В дану серію входили кращі пам’ятки архітектури України: давні храми, фортифікація, кургани, тобто все те, що так цікавило Д.Г.Бібікова [7, с. 234]. Було вирішено запросити Т.Шевченка на роботу в комісію. Проте, хто міг бути ініціатором або посередником в залученні молодого художника в члени комісії, Оресту Левицькому невідомо. Він припускає, що це міг бути хтось з членів комісії, насамперед М.Костомаров або П.Куліш [7, с. 235].
Важливу роль у визначенні діяльності комісії відіграв генерал-губернатор Д.Г.Бібіков. Він звернувся до губернаторів з циркуляром, в якому вказав по мірі можливості сприяти складанню описів всіх давніх споруд, церков, замків, курганів та інших губернських пам’яток. Тарас Шевченко при відвідинах Подільської губернії користувався відповідною інструкцією описання пам’яток. Насамперед він мав розпитувати старожилів про час зведення історичних будівель, а також про цікаві події, що мали вплив на їх історію. Шевченко не мав обмежуватися одним зображенням церкви і монастиря, а здійснювати опис інтер’єру: ікон, розписів, церковних речей, іконостасу тощо. При подорожі Шевченку було вказано особливу увагу звернути на археологічні пам’ятки та кургани. Їх слід було змалювати, вказавши розміри і використаний матеріал, який застосовували при їх спорудженні [7, с. 233].
Перед поїздкою на Поділля Тарас Шевченко впродовж червня – початку жовтня 1846 р. брав участь в розкопках групи курганів поблизу Фастова. Напередодні від’їзду в губернії йому вручили «відкритий припис», на який звернув увагу О.Левицький. Його текст такий: «Пред’являю його співробітнику Височайше створеної при мені Комісії для розгляду давніх актів, вільному художнику Шевченку доручаю зібрати в Київській, Подільський і Волинській губерніях різні свідчення, народні перекази і розповіді про кургани, давні пам’ятки, а також зібрати давні акти, папери і т.д.; тому приписується поліції Київської, Подільської і Волинської губерній надавати Т.Шевченку, при виконанні поставленого на нього завдання найбільш діюче законне сприяння» [7, с. 240]. Також йому було надано чотири пакети документів для особистої передачі губернаторам Подільської і Волинської губерній та архієпископу Подільському Арсенію, зміст яких зводилося до того, «щоб г. Шевченку при виканні покладеного на нього доручення діяло законне сприяння» [7, с. 240] .
Історик Орест Левицький станом на 1894 р. зафіксував, що на той час невідомо які пам’ятки архітектури на Поділлі і в Кам’янці-Подільському Шевченко оглянув, адже підготовлений ним детальний звіт, разом з малюнками, текстами народних переказів і пісень не зберігся в справах Київської археографічної комісії. В справах комісії вдалося віднайти лише рапорт Шевченка від 31 грудня 1846 р. на ім’я генерал-губернатора. В ньому вказується залишок коштів в розмірі 34 руб. 69 коп. які залишилися з 150 руб. сріблом виділених на поїздку [7, с. 240-241].
Загалом, виконуючи доручення комісії, Т.Г.Шевченко здійснив у 1845-1846 рр. три подорожі по Україні й замалював ряд історичних пам’яток, брав участь в археологічних розкопках курганів та ілюструванні видань, водночас залишив багато філософських суджень і висловлювань про історичні події на Україні. Він побував на мальовничому Поділлі, проживав у Кам’янці-Подільському, спілкувався з керівництвом та інтелігенцією міста і населенням його околиць.
Орест Левицький оцінює роботу Шевченка в Київській археографічній комісії, як нетривалу, але разом з тим важливу для його зростання. В цей час Тарас Шевченко починає глибоко вивчати сторінки української історії, спілкується з видатними вченими, збирає і систематизує пісні, перекази, легенди, давні документи.
Валентин Пагор, молодший науковий
співробітник НІАЗ «Кам’янець»
Ключові слова: Тарас Шевченко, Орест Левицький, Дмитро Бібіков, Кам’янець-Подільський, історія, документи, джерела, Київська археографічна комісія.
Список використаних джерел та літератури
1. Бабишин С. Т. Г. Шевченко на Поділлі / С. Бабишин // Радянське Поділля. — 1957. — № 48. — 9 березня.
2. Божко С. Шевченко в Кам’янці / С. Божко // Червоний кордон. — 1925. — Ч.90. — 12 березня. — С.2.
3. Братащук Г.П. До питання про використання Т.Г.Шевченком фольклорних матеріалів про Кармелюка / Г.П. Братащук // Шевченко і Поділля : тези доп. наук.-практ. конф., присвяч. 175-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. — Кам’янець-Подільський, 1989. — Ч. 2. — С. 140-142.
4. Будзей О. Таємниця пакета №7248 / О. Будзей // Подолянин. — 2014. — 24 січня.— №04(1223). — С.8.
5. Волкова В. Кобзаревий дарунок Кам’янцеві / В. Волкова // Подолянин. — 2014. — 3 січня. — С.6.
6. Київська археографічна комісія // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.
7. Левицкий О.И. Археологические экскурсии Т. Г. Шевченко в 1845-1846 гг./ О.И. Левицкий // Киевская старина. — 1894. — № 2. — С. 231-244.
8. Левицкий О.И. Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов. 1843-1893: Историческая записка о ее деятельности / О.И.Левицкий. — К., 1893. — 140 с.
9. Сваричевський А.В. Археографічна подорож Т. Г. Шевченка на Поділлі / А.В. Сваричевський // Народна творчість та етнографія. — 1973. — № 2. — С. 80-82.
10. Сергієнко Г.Я. Діяльність Т.Г.Шевченка у Київській археографічній комісії (1845-1847 рр.) / Г.Я. Сергієнко // Український історичний журнал. — К., 1991. — №3. — С. 43-54.
11. Цікавий документ // Червоний кордон. — 1936. — №57 (1940). — 10 березня. — С.3.
12. Шевченкове свято (1861-1911): брошура. — Кам’янець-Подільський: «Дністер», 1911. — 50 с.
13. Шубравська М.М. Шевченко і фольклор Поділля / М.М. Шубравська // Т. Г. Шевченко і Поділля : тези доп. наук.-практ. конф., присвяч. 175-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. — Кам’янець-Подільський, 1989. — Ч. 2. — С. 138-139.
14. Шевченко-художник. Бібліографічний покажчик (1839 – 2012): У 2 т. / [упоряд.: Н. І. Орлова, Л. І. Буряк, Б. А. Короленко]. — Т. 1. — К.: ДП НВЦ «Пріоритети», 2013. — 434 с.
***
№1
Припис виданий генерал-губернатором Бібіковим, від 21 вересня 1846 року співробітнику тимчасової Комісії для розгляду давніх актів Шевченку [7, с. 239-240]
Доручаю вам відправитися в різні місця Київської, Подільської і Волинської губерній і намагатись зібрати наступні свідчення:
1. Про народі перекази, місцеві повісті, сказання в піснях. І все, що ви дізнаєтеся, записати, а пісні, народні перекази, скільки можна списати в такому вигляді як вони є.
2. Про кращі кургани і урочища, де і в якому місці вони знаходяться та які в цій місцевості існують перекази і легенди, а також історичні свідчення. З цих курганів зняти ескізи, із зображенням їх форми і величини, і описати кожний відповідно до зібраних свідчень.
3. Оглянути кращі монументальні пам’ятки і давні споруди, здійснивши їх опис, щоб можна було розпорядитися зняти з них в наступному році рисунки. Якщо де-небудь вам вдалося виявити якусь давнину, грамоти чи папери, то такі документи доставити до мене, або дізнавшись де вони знаходяться, про це донести.
4. Крім того, відправитись в Почаївську Лавру і там списати: а) загальний зовнішній вигляд; б) інтер’єр храму; в) вид на тераси і округу.
Всі зібрані вами відомості, описи і малюнки, після вашого повернення в Київ, представити мені. Подорожнє і приблизно на прогони й кормові 150 руб. сріблом, при витратнім зошиті, ви отримаєте із моєї канцелярії.
Annotation
The article raised the question of the purpose visit Taras Shevchenko Podolsk ground during his activities as a part of Kyiv Archaeological Commission. Made the survey articles historian Orest Levitsky published in 1894 in the journal Old Kiev.
Key words: Taras Shevchenko, Orestes Levitsky, Dmitry Bibikov, Kamenetz-Podolsk, history, documents, sources, Kiev Archaeological Commission.
Опубліковано: Пагор В.В. Історик Орест Левицький (1848-1922) про мету перебування Тараса Шевченка на Поділлі і в Кам’янці-Подільському / В.В.Пагор // Краєзнавець Хмельниччини : науково-краєзнавчий збірник / [гол. ред. Л. В. Баженов]. — Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2014. — Вип.6. — С.108-111.
