3 березня 1920 року у Кам’янці-Подільському народилася Павлівна Мацюк (дівоче прізвище — Хомайко, у другому заміжжі — Грицай, сценічний псевдонім — Ісорі) — українська співачка (лірико-драматичне сопрано).
Батько Павло Васильович працював землеміром. Він мав приємного тембру голос (баритон) і полюбляв співати українські народні пісні. За спогадом доньки, був особисто знайомий із Федором Шаляпіним і тривалий час листувався з ним. Ія навчалася в другій трудовій школі, що розміщувалася в стінах колишньої Маріїнської жіночої гімназії, часто відвідувала драматичний театр, а, закінчивши школу, стала брати участь у його роботі, виступаючи переважно в співочих ролях. Батько наполіг, щоб донька їхала вчитися до Харкова, де в нього була родина. Там Ія перебувала в 1939—1941 роках, а в Кам’янець-Подільський повернулася влітку 1941 року, коли місто вже захопили нацисти.
На початку осені 1941 року Ія познайомилася з Любомиром Мацюком, який у серпні прибув до Кам’янця-Подільського в складі похідної групи ОУН, щоб вести в місті просвітницьку роботу для відродження державницьких ідей українського народу. У Кам’янці-Подільському Любомир відав організацією хорів і музично-театральних дійств. Саме під час роботи з театральною групою він заприятелював з Ією та звернув увагу на гарний тембр її голосу. Коли Любомир та Ія заспівали дуетом, то зрозуміли, що в них неабияка злагодженість голосів.
Крім того, після спілкування з Любомиром Ія стала справжнім патріотом усього українського. Невдовзі гестапо розпочало боротьбу з галицькими посланцями. Любомирові загрожувала небезпека, тож він вирушив у дорогу, загітувавши Ію їхати до Львова навчатися мистецтва вокалу. Після прослуховування її прийняли до Музичного інституту імені Миколи Лисенка в клас Одарки Бандрівської.
Під професійним оком знаного педагога Ія швидко набиралася знань і навичок співу, особливо злагоджено співаючи в дуеті з Любомиром. 1943 року вони одружилися. Весілля зіграли в Унятичах — рідному селі нареченого. Закінчила Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка у Львові, вдосконалювала майстерність у Відні. Від 1945 року виступала в Західній Німеччині, у 1947—1958 роках — у Бразилії, від 1958 року — у США. Удруге вийшла заміж за інженера Тараса Грицая (помер 11 грудня 1987 року).
Ія Мацюк померла 29 вересня 2008 року в місті Сарасота (штат Флорида, США). Тлінні останки покійної були перевезені і поховані 16 грудня біля її покійного чоловіка Тараса на Українському православному цвинтарі святого Андрія Первозванного в Саут-Баунд-Бруку.
