У ході проведення ремонтно-реставраційних робіт в садибі коменданта фортеці (15 ст., 1770 р., 19 ст.) по вул. Вірменській, 2-а у 1987-1991 роках, у відвалі з розчистки фундаментів було виявлено цікаві фрагменти шкіряного виробу.
В процесі дослідження з’ясувалось, що дана знахідка відноситься до поясних сумок кінця ХУ початку ХУІ ст., що використовувалась на Русі. В давньоруській мові зустрічається багато назв шкіряних сумок (вмістилищ) - гаман, капторга, карман, кисет, мішок, сума тощо. В народі часто використовували назву грошової сумки – «калита».
Назва «калита» згадується у давньоруських документах ХІУ ст. (літописах, берестяних грамотах) та стосується майна князів московських. Саме прізвисько «Калита» мав московський князь Іван Данилович (1325-1340 р.р.), який проводив державницьку політику по зміцненню провідної ролі Великого князівства Московського. Він відомий у російській історіографії, як «збирач російських земель», впорядник норм феодального права, податкової системи, сприяв розвитку торгівлі, поліпшенню фінансового стану Московського князівства, а за своє багатство у народі отримав прізвисько Калита (грошовий мішок).
Виготовлялась калита зі шкіри. Найбільш цінними були грошові сумки з сап’яну (фарбованої, тонкої, м’якої шкіри з кози), які прикрашались золотою вишивкою з зображенням птахів та тварин, часто містили золоті прикраси. Знахідки поясних сумок ХУ-ХУІ ст. нечисленні, та їх збережений стан рідко дає змогу повністю їх реконструювати.
Відомі знахідки московської, новгородської калити ХУ-ХУІ ст.ст, добра збереженість яких дозволяє відновити первісний вигляд грошової сумки. Калита складна у крої, могла мати кілька відділень, які складались з окремо викроєних деталей, часто виготовлених з кількох шарів шкіри, передбачено було і пристосування для підвішування за пояс. Калита була складним шкіряним виробом, який виготовляли майстри по шкірі, чоботарі. Вона була невід’ємною атрибуцією середньовічного вбрання, її орнаментація та декорування могли визначити стать, соціальний статус власника. Період її носіння припадає на ХУ-ХУІ ст., та в подальшому зменшується з появою у одязі карманів.
Калита з садиби коменданта фортеці у м. Кам’янці-Подільському має погано збережені три фрагменти.
Перший, найбільший за розміром (висота - 22см, ширина – 18см), по формі близький до трапеції з заокругленими кутами, по центру основи з загостренням, складається з двох шарів шкіри, у верхній частині викроєна петля під поясок. По контуру виробу у два ряди проходять подовжені проколи для шиття (довжиною-2,5-3,0мм), перпендикулярні до країв. Друга деталь (висота-10,5см, ширина–15,5см) також трапецієвидної форми з заокругленнями, у верхній кромці простежуються залишки кріплення під пояс. Деталь складається з трьох шарів шкіри, по кромці прошита шкіряною полосою в один ряд з направленням продовжених проколів (довжиною-2,5-3,0мм), перпендикулярних до країв. Третій фрагмент калити у формі клапану, що складається з двох шарів шкіри, прошитих в один ряд по краях деталі з направленням продовжених проколів для шиття (довжиною-2,0-2,5мм), перпендикулярних кромці. Три фрагменти виготовлено зі шкіри товщиною 1,0-1,5 мм, колір темно-коричневий, тьмяний, місцями потертий, розірваний та тріснутий. Наявність декору відсутня.
Збереженість даної археологічної знахідки не дозволяє нам повністю визначити модель поясної сумки, достовірну належність даних фрагментів до однієї або трьох окремих сумок. Але за аналогією до московської, новгородської калити, за класифікацією Т. Матехіної, припускаємо, що дана знахідка відноситься до поясних сумок із клапаном з широкими петлями для підвішування з двома або більше відділеннями – калита, яка використовувалась у ХУ-ХУІ ст.ст. для носіння грошей. Виявлені фрагменти за текстурою шкіри, формою крою могли бути деталями складного виробу калити з двох відділень з послідовністю складання фрагментів – другий фрагмент накривався третім клапаном, перший фрагмент був верхнім великим клапаном, збережені петлі використовувались для підвішування за пояс.
Отже, калита, виявлена на садибі коменданта фортеці дає змогу реконструювати елемент середньовічного вбрання ХУ-ХУІ ст., представляє інтерес з технології виготовлення шкіряних сумок. Датування знахідки кінця ХУ - початку ХУІ ст. дозволяє вивчати розвиток торгівлі у середньовічному Кам’янці, початок будівельної історії на ділянці палацу коменданта у ХУ ст. тощо.
Головний зберігач фондів НІАЗ "Кам`янець"Вільчинська О.В.
