Форум міста Кам'янець-Подільський

 
Камянець-Подільський » Форум » Все про туризим » Що подивитись навколо Кам'янця і в місті?

Що подивитись навколо Кам'янця і в місті?

  • 14
  • 1
  • 17-02-2024

Поділля мальовничо розкинулося на південному заході України. Основна територія краю — рівнина з невисокими горбами. Клімат Поділля — помірно континентальний. Своєю неповторністю виділяється Придністров'я. Численні ліві притоки Дністра розрізають Подільське плато глибокими каньйонами. В долині Дністра панує свій особливий мікроклімат.     Поділля лежить в зоні Лісостепу. Ліси тут переважно листяні. Найпоширеніші дерева — дуб, граб, ясен, липа, клен. Рослинний світ налічує понад тисячу видів.

Серед них чимало лікарських і медоносних рослин. Тому лісистий кряж на північ від Кам'янця-Подільського отримав назву Медобори. Товтрова гряда Медоборів — унікальна геологічна пам'ятка. Це залишок бар'єрного рифу завдовжки 170 км, що існував 15-20 млн. років тому. Загальна ширина Товтрової гряди — 5-6 км, у окремих місцях — 10-12 км.

Найбільш поширені представники Медобори підносяться над оточуючою рівниною на 150-65 м, проте над річковими долинами (піднімаються на 100-150 м, утворюючи мальовничі ущелини і обриви. фауни: косуля, заєць, свиня дика, лисиця, їжак, гадюка. На берегах Дністровського водосховища, що з'явилося у 1980-х роках є чимало чудових місць для відпочинку та рибальства.

З висоти пташиного польоту відкривається неперевершений подільський пейзаж. Саме тому цей край став улюбленим місцем зйомок кінофільмів, змагань з повітроплавання, проведення лицарських турнірів, автораллі. 

Карстові печери — особливий, захоплюючий світ, їх називають восьмим чудом світу. На Поділлі зафіксовано понад 100 великих і малих печер. Особливо багато їх у Придністров'ї. Море, що було тут мільйони років тому, залишило гіпсові відкладини товщиною до 35 м. Пізніше, в зв'язку з підняттям Карпат, гіпсові товщі розсікли титанічні тріщини. Багато тисячоліть вода вимивала підземні лабіринти, і лише близько 10 тис. років тому більшість печер звільнилося від води

"Восьме чудо світу" Каpстові печери на околицях Кам'янця-Подільського.

Карстові печери — особливий, захоплюючий світ, їх називають восьмим чудом світу. На Поділлі зафіксовано понад 100 великих і малих печер. Особливо багато їх у Придністров'ї. Море, що було тут мільйони років назад, залишило гіпсові відклади товщиною до 35 м. Пізніше, в зв'язку з підняттям Карпат, гіпсові товщі розсікли титанічні тріщини. Багато тисячоліть вода вимивала підземні лабіринти, і лише близько 10 тис. років тому більшість печер звільнилося від води.
 Печери Поділля характеризуються багатством і різноманітністю мінеральних утворень. Найчастіше зустрічаються прозорі або білі кристали, рідше — жовті, рожеві, оранжеві, чорні, їх колір зумовлений сполуками заліза і марганцю.
 Люди почали проникати в печери ще за часів Трипільської культури ( IV тис. до н.е.). Частина печер прислужилася : подолянам для переховування під час нападів турків і татар. Перша письмова згадка про печери Поділля відноситься до 1721 р., коли з'явився опис печери в селі Кривче. Багато печер відкрито лише у другій половині XX ст. Печера Оптимістична — найдовша і серед печер Європи та гіпсових печер світу, друга печера у світі за загальною довжиною печерних ходів (207 км).
 Великими печерами є: Озерна (114 км), Млинки (27 км), Кришталева (22 км), Славка (9 км), Вертеба (8 км), Атлантида (2,5 км), Угринь (2 км). Для відвідування туристами відкрита печера Кришталева біля села Кривче. Ще в 30-х рр. XX ст. частину її підземного лабіринту обладнано для масового відвідування. Тут є зручний під'їзд , і два кілометри електрифікованої підземної траси для туристів. На стінах багатьох галерей і залів зустрічаються скупчення гіпсових кристалів, у кількох місцях — сталактити.
 У печері немає підземних джерел і озер. Захоплюючись величчю побачених у Кришталевій печері творінь Матері Природи, відчуваєш себе маленькою піщинкою у непізнаному й досі Всесвіті.

Бакота - "Подільські Помпеї"

Однією з унікальних рис подільського Придністров'я є чимала кількість давніх православних скельних монастирів, яких було не менше 20. За ступенем збереженості та вивченості найбільш відомий Бакотський Свято-Михайлівський монастир, що знаходиться за 40 км на південний схід від Кам'янця-Подільського, поблизу від затопленого Дністровським водосховищем давнього поселення Бакота (в перекладі з давньоруської — бажане, чудове місце).

 Монастир знаходиться на висоті близько 70 м на середній терасі стрімкого схилу Білої гори, що підноситься над Дністром на 130 м. Бакотський монастир існував у ХІ-ХУ ст. Частина скелі, що обрушилася в Дністер, надійно сховала таємницю монастиря, аж поки у XIX ст. його не віднайшов відомий український вчений В. Антонович.

Монастирські споруди знаходилися в кількох ярусах. Збереглися залишки двоярусного монастирського храму, загальною шириною близько 9 м, орієнтованого вівтарною частиною на схід. Верхній ярус частково зберігся лише у вівтарній частині. Нижній (зруйнований) ярус закрито спорудженим у 1893 р. чотириметровим підпірним муром. Бічні нави монастирського храму з'єднувалися отворами у східних торцях з усипальнями монахів (мають вигляд коридорів з нішами для поховань).
 Чудодійну силу приписують джерелам, що б'ють неподалік давнього монастиря. Традиційно 14 серпня до Бакоти сходиться чимало прочан.


Фортеці на Великому кордоні

Багато століть по річці Дністер проходив кордон кількох держав. Особливого значення цей рубіж набув у XV - XVIII ст., коли з півдня почала загрожувати Османська імперія. У1772-1939 рр. прикордонною була також річка Збруч — ліва притока Дністра.

Фортецю в Хотині почали споруджувати ще за князя Данила Галицького. У XV ст. тут були зведені могутні стіни товщиною 6-8 метрів та башти висотою до 40 метрів. У XVI ст. замок перебудували і розширили. Після 1711 р. під керівництвом французьких інженерів були збудовані зовнішні укріплення.

 Під стінами Хотинської фортеці відбулося чимало відомих битв, а зараз це чудовий майданчик для зйомок історичних фільмів ("Айвенго", "Три мушкетери" тощо).

На північному березі Дністра, на про тивагу Хотинській фотреці, було зведено і замки в Жванці та Окопах. Сьогодні від замку в Жванці збереглася лише одна башта, що стоїть на крутому березі річки Жванчик.

   У 1692 р. польська армія біля впадіння Збруча в Дністер збудувала фортецю "Окопи Гори Святої Трійці, блокада Кам'янця-Подільського". У 1769 р. тут оборонялися від переважаючих сил російської армії польські війська під керівництвом Казимира Пуласького (пізніше він виїхав до Америки, де уславився як блискучий воєначальник). У 1772 р. Окопи відійшли до Австро-Угорщини. Частину земляних валів було розрівняно. Збереглися Львівські й Кам'янецькі ворота, ру
Відвідайте Хотинську фортецю, Жванець та Окопи, відчуйте на собі бентежний подих захисників "Великого кордону".

admin Адмін
  • 17 лютого 2024

Старовинний Кам'янець має неповторну історію. У XIV ст. місто стає політичним, культурним та економічним центром Поділля. Спершу столиця князівства, з 30-х років XV ст. — центр воєводства у складі Польського королівства, у 1672-1699 рр. — резиденція турецького паші, з 1793 р. — центр намісництва, згодом губернії у складі Російської імпе рії, в 1937-1954 рр. — обласний центр.

Стара частина Кам'янця-Подільського у 1998 р. отримала статус національного історико-архітектурного заповідника, адже тут знаходиться близько 150 цінних пам'яток історії та культури. За їх кількістю місто посідає третє місце в Україні після Києва та Львова.

Незабутні враження залишаться у Вас від яскравих феєричних дійств, що традиційно відбуваються у Кам'янці: святкування Дня міста (травень), "Козацькі забави" і лицарські турніри (вересень), дитячий музичний фестиваль "Стара фортеця", "Свято Семи Культур", чемпіонат з повітроплавання та автораллі, які свідчать про оспівану віками гостинність подолян.

Ваш коментар чи ставлення до цієї теми: