Перший портал / Таємниця венеційського дзеркала

Таємниця венеційського дзеркала

Східну лінію Вірменського ринку займає двоповерхова будівля, споруджена у 1789-1790 pp. для греко-католицької духовної семінарії.

У 1805-1865 pp. тут розміщувалась Подільська духовна семінарія, єдиний в краї учбовий заклад, який готував священиків і вчителів народних шкіл. Зі стін Подільської духовної семінарії вийшли Михайло Достоєвський, батько російського письменника Федора Достоєвського, українські письменники Анатоль Свідницький та Степан Руданський, етнограф Каленик Шейковський та ін.

Пізніше будинок був переданий під духовне училище, а далі під музей старожитностей тощо.

В 1982 р. в будинку розташовувся художній відділ Кам`янець-Подільського історичного музею-заповідника. В експозиції відділу були представлені ікони, картини, скульптура, колекція фарфору та старовинні меблі. Так в першому залі експонувалося велике венеційське дзеркало в позолоченій рамі. Екскурсанти, які зупинялися біля дзеркала, з подивом відмічали, що пейзаж 18 ст. на протилежній стіні залу, в дзеркалі виглядав яскравішим і соковитішим, ніж насправді.

Своєрідна принадливість венеційських дзеркал була помічена ще в середньовіччі. Люди відзначали, що в таке дзеркало було приємніше дивитися, ніж в звичайне. Справа полягала в тому, що в склад амальгами, яка відбивала поверхню дзеркала, венеційські майстри добавляли золото, за рахунок чого в зображенні переважали теплі та м`які відтінки.

Але не тільки це складало таємницю музейного експонату... Наглядачі залу спостерігали як раз по разі в дзеркалі відбивалася темна маса у вигляді юнака в мундирі семінариста, а з кутка, де стояло дзеркало, доносилось позіхання, буркотіння і шерхіт.

Дзеркало, як подразник аномального явища, винесли з залу, змовкли і звуки, недоречні в музеї.

13-04-2010
Вернуться назад