З огляду на це вважаєм за потрібне звернути увагу на цікаву, абсолютно недосліджену і неатрибутовану мистецьку пам'ятку, що збереглася у Кам'янці-Подільському – дві скульптури левів з каменя-пісковика, які, на наш погляд, мають безпосередній стосунок до першого, романського етапу будівництва катедри.
За повідомленням історика А.Прусевича, наприкінці ХІХ ст. перед брамою барокової кам'яниці Верніцького на західному боці середньовічної ринкової площі (саме тут розташована катедра) стояли «скульптури левів». Де знаходилися скульптури під час війни – невідомо. З повоєнних часів до 2007 р. вони стояли просто неба на головному дворі Старого замку, обабіч входу до музейного корпусу (іл. 6, а), куди були перенесені, вірогідно, після руйнації житлового будинку на ринку. Під час ремонту музейного корпусу 2007 р. їх знову перенесли і встановили у проїзді будинку вірменського священика Бедроса ХV ст., де розміщується дирекція Державного історичного музею-заповідника. Або під час останнього переносу, або вже за час перебування на території музейного закладу обидві скульптури було Іл. 6. Кам'янець-Подільський. Скульптури левів:
а — стан 2002 р., (фото автора);
б, в — сучасний стан, (фото Д. Бабюка) 151
Здається, що про ступінь їхньої цінності дирекція історичного музею-заповідника, просто не має уявлення. До поля уваги дослідників «кам'янецькі леви» (будемо називати їх так) ніколи не потрапляли. Вирізьблені з суцільних блоків каменя, ці скульптури привернули нашу увагу архаїчністю пластики, а разом з цим вивітреним станом каменя, що може свідчити про їх дуже давній вік [10]. Залишаючи художньо-мистецький аналіз цього твору фахівцям (сподіваємось, ця пам'ятка надалі не залишиться непоміченою), спробуємо визначити вірогідне призначення скульптур, їхнє первісне місцерозташування, коло аналогів, а відтак – приналежність до мистецького стилю.
У кількох польських поселеннях історичного регіону Шльонська (Сілезії), зокрема у Старому Замку, Гарнцарському, Гурці, Собутці, а також у Кракові збереглися кам'яні скульптури левів, що прикрашали портали романських костьолів . Аналогічні парні скульптури левів, що фланкували портали романських базилік, відомі в Італії (Верона, Барі, Сіпонто, Руво, Бітетто), Німеччині (Вормс); найдавніша зі скульптур подібного характеру знайдена в Константинополі (іл. 7).
У середньовічному християнстві лев був важливим і багатозначним символом, пов'язаним, зокрема, з Христом; одним з найголовніших був символ Воскресіння. Скульптури левів ставили на невисоких постаментах обабіч входу до храму, а нерідко вони слугували своєрідними п'єдесталами для колон порталу. По відношенню до осі входу пози парних скульптур зазвичай створювали контрапост.
Датування припортальних скульптур практично синхронне до побудови храмів і визначається в широких межах – від ІV ст. до н.е. до ХІ–ХІІІ ст. Найбільша їх кількість припадає саме на період романіки. Попри те, що «кам'янецькі леви» за розмірами є дещо меншими, ніж наведені аналоги, за усіма ознаками вони відповідають призначенню припортальної храмової скульптури.
Необхідно відзначити доволі високий рівень майстерності скульптора; особливу увагу привертає об'ємне моделювання гриви, яке має аналоги у скульптурі ранньосередньовічної Вірменії. Як показали дослідження, представники чисельної вірменської колонії були прекрасними різьбярами і створили у Кам'янці чимало чудових зразків каменярки .
Отже, незважаючи на значні перебудови, кам'янецька катедра зберігає архаїчні риси первісної романської базилікальної структури, а зразки кам'яної скульптури, хоч і опосередковано, свідчать, що характер оздоблення храму не випадав з європейського контексту романського храмового зодчества.