Перший портал / «Атлас» Кам'янця-Подільського 1842р.

«Атлас» Кам'янця-Подільського 1842р.

«Атлас» Кам'янця-Подільського 1842р. видали в часи губернаторства Карла Фліге. Автором був губернський землемір Георгій (Єжи) Щуревський.

 Східну сторону міста він пропонував розбудовувати шаховою структурою кварталів та поєднати з островом нарешті ще й передмістя – Руські та Поль­ські фільварки й Біланівку. За­будовувати обидва фільварки та Біланівку планувалося ре­гулярною сіткою кварталів, що покінчило б з плутаною системою вулиць і вуличок, яка існувала там до того часу. Поблизу до пош­тових трактів, які перерізали Польські та Руські фільварки, було запропоновано облаш­ту­вати майдани, а на них звести церкви.

Ця частина плану була втілена – згадайте спроєктовану архітектором В.Васільєвим Покровську церкву на початку вул.Франка та Георгіївську (колишній планетарій) на Польських.
Пов’язати місто з його фільварками було ідеєю якщо не революційною, то давно визрілою.

До того часу вся комунікація між островом-метрополією і його са­телітами на іншому березі ріки здійснювалася лише за допо­могою Замкового мосту та збудованого росіянами 1793 р. Дерев’яного мосту біля Польської брами.

(Після спорудження Новопланівського Дерев’яний почали називати Старим). На Руські фільварки не вів жоден міст. Та й існуючі два були не найсучаснішими. Замковий, котрий народ вперто називав Турецьким, був катастрофічно вузьким. Дерев’яний був – ну, власне! – дерев’яним, і майже щовесни нищився розливами на Смотричі.


Саме в «Атласі» 1842 року вперше в історії Кам’янця на папері з’являється топонім «Старе місто». Наближену до прямокутника територію Старого міста мали обмежувати з півночі та сходу сади, котрі планувалося протягнути аж до Смотрича. Щуревський планував озеленити все місто, оточити його зеленим поясом із дерев – здається, впер­ше в історії Кам’янця хтось задумався про зелені насадження у громадському просторі.


Тож головним урбаніс­тичним завданням для міста 1842 р. було планування та будівництво нового мосту. Або й мостів. Саме так вирішив Георгій Щуревський – і запланував у «Атласі» зведення відразу двох, обох кам’яних. Один планував­ся з боку Польських фільварків, інший – навпроти Гунських криниць.

2020-12-22
Вернуться назад