Михайло Драпатий - легенда з Кам'янця-Подільського

Коріння, юність та перші кроки у військовій справі

Михайло Драпатий народився 21 листопада 1982 року в місті Кам'янець-Подільський. Дитинство та шкільні роки майбутнього генерала минули в атмосфері глибокої поваги до знань, праці та патріотизму, адже він зростав у родині освітян. Рідне місто з його величними фортечними мурами, стрімкими каньйонами Смотрича та особливим духом непокірності значною мірою вплинуло на формування характеру та світогляду юнака.

Отримавши атестат про середню освіту, Михайло прийняв свідоме та відповідальне рішення присвятити життя захисту Батьківщини. Він вступив до Харківського інституту танкових військ імені Верховної Ради України, де здобув ґрунтовну базовую військову освіту на командному факультеті. У 2004 році, завершивши навчання у званні лейтенанта, молодий офіцер розпочав практичну службу в лавах славетної 72-ї окремої механізованої бригади (пункт постійної дислокації — м. Біла Церква Київської області). Саме тут він пройшов послідовний шлях від командира взводу до досвідченого командира механізованого батальйону, здобуваючи безцінний практичний досвід управління людьми та технікою.

Легендарний прорив у Маріуполі та звитяга 2014 року

Комбат на «літаючій БМП»

Початок російської агресії на сході України у 2014 році вимагав від українських офіцерів максимальної рішучості та готовності брати на себе особисту відповідальність у критичних ситуаціях. На той момент майор Михайло Драпатий обіймав посаду командира 2-го механізованого батальйону 72-ї ОМБр і мав почесний бойовий позивний «Рубін».

Епохальною подією, яка ввійшла у новітню історію української армії та зробила ім'я Драпатого відомим на всю країну, стали події 9 травня 2014 року в Маріуполі. У той день проросійські бойовики зробили спробу захопити міське управління міліції та блокували українських правоохоронців і бійців всередині будівлі. Батальйону під командуванням Драпатого було поставлено завдання терміново увійти в місто для розблокування та порятунку заручників.

Літаюча БМП під командуванням Драпатого

На шляху просування бронеколони проросійські сили звели барикади з важкої техніки, бетонних блоків та палаючих покришок, розраховуючи зупинити українських військових. Проте комбат прийняв сміливе й нестандартне рішення: очолюючи колону на БМП-2, він дав наказ подолати перешкоду на швидкості. Відеокадри, де українська бойова машина піхоти буквально злітає у повітря над барикадою та на високій швидкості долає перешкоду під вогнем противника, облетіли провідні світові ЗМІ, ставши символом незламності ЗСУ. Ця подія подарувала Михайлу Драпатому неофіційне, але шановане прізвисько — командир «летючої БМП».

Втім, героїчний розблокувальний прорив у Маріуполі був лише початком великих випробувань. Улітку 2014 року підрозділи 72-ї, 79-ї та 24-ї бригад опинилися у надзвичайно складній ситуації в прикордонній смузі (так званий «Ізваринський котел»), перебуваючи під безперервними шквальними обстрілами важкої артилерії з території РФ. В умовах фактичного оточення майор Драпатий виявив залізну витримку та високий полководницький хист. Об'єднавши зусилля з іншими командирами, він розробив та особисто очолив ударну групу, яка організувала рішучий прорив з оточення, вивівши бійців та зберігши важке озброєння.

Командування 58-ю бригадою та визнання на міжнародному рівні

Після успішних дій у зоні АТО Михайло Драпатий продовжував стрімке професійне зростання. Йому було присвоєно дострокове військове звання підполковника, після чого командир направлений на навчання до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Поєднуючи навчання з виконанням бойових завдань на фронті, він також обіймав посаду начальника штабу 30-ї окремої механізованої бригади.

З жовтня 2016 року по серпень 2019 року полковник Михайло Драпатий очолював 58-му окрему мотопіхотну бригаду імені гетьмана Івана Виговського. Під його керівництвом бригада успішно виконувала найважчі бойові завдання в гарячих точках Донбасу — зокрема в районі Авдіївки, Ясинуватського району та на загрозливому напрямку Бахмутської траси. Досвідчений комбриг робив ставку на залізну бойову дисципліну, ретельне розвідувальне забезпечення та інноваційний підхід до ведення оборони.

У 2019–2021 роках Михайло Драпатий проходив навчання на факультеті оперативно-стратегічного рівня Національного університету оборони України. Його аналітичний склад розуму та глибокі знання сучасної військової науки отримали високе визнання: під час урочистого випуску у 2021 році Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс особисто вручила Михайлу Драпатому перехідний Меч королеви Великої Британії, яким традиційно нагороджують найкращого випускника оперативно-стратегічного факультету.

Повномасштабне вторгнення: Оборона Кривого Рогу та визволення Херсонщини

З початком повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року військовий досвід та холоднокровна рішучість Михайла Драпатого стали критично важливими для захисту південних регіонів України. Очоливши оперативне угруповання військ «Кривий Ріг», бригадний генерал Драпатий організував ешелоновану оборону та зупинив просування переважаючих сил противника, які намагалися прорватися до Криворіжжя та Дніпропетровщини.

Восени 2022 року генерал Михайло Драпатий став одним із головних архітекторів та практичних виконавців блискучої військової операції зі звільнення правобережжя Херсонської області. Керуючи оперативним угрупованням військ «Херсон», він застосував тактику систематичного виснаження логістичних шляхів ворога, вогневого контролю переправ та нищення командних пунктів. Результатом цієї високоефективної стратегії стало повне визволення міста Херсон та всього правобережжя Дніпра.

У подальшому генерал-майор Драпатий продовжував залучатися до виконання найскладніших завдань командування ЗСУ. У травні 2024 року, під час загострення ситуації на півночі Харківщини, він очолив оперативно-тактичне угруповання «Харків». Завдяки його оперативним рішенням вдалося стабілізувати лінію фронту в районі Вовчанська та зупинити просування окупантів. Надалі він очолював ОТУ «Луганськ», а восени 2024 року йому було присвоєно вище військове звання генерал-майор.

Гордість Кам'янеччини та високі державні нагороди

Незважаючи на високі командні посади та перебування в епіцентрі подій світового масштабу, Михайло Драпатий залишається вірним сином своєї малої Батьківщини. Громада Кам'янця-Подільського щиро пишається своїм видатним земляком, чиє ім'я вже назавжди вписане в пантеон української військової слави.

За видатні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовідданість генерал-майор Михайло Драпатий відзначений багатьма високими державними нагородами:

• Відзнака Президента України «Хрест бойових заслуг» (27 липня 2022 року) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та вдале керівництво військами;
• Орден Богдана Хмельницького I ступеня (21 липня 2022 року);
• Орден Богдана Хмельницького II ступеня (15 березня 2018 року);
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (22 серпня 2016 року);
• Почесний недержавний орден «Народний Герой України».

Портрет сучасного українського воєначальника

Михайло Драпатий належить до нового покоління українських генералів — освічених, гнучких, ініціативних та орієнтованих на сучасні технології ведення війни. У своїй діяльності він приділяє ключову увагу розвитку безпілотних систем, технологічній перевазі над ворогам, тактичній гнучкості та персональній відповідальності за збереження життів українських захисників.

Його життєвий шлях — це яскравий приклад того, як уродженець старовинного Кам'янця-Подільського завдяки власному розуму, безстрашності та праці став одним із найвпливовіших військових діячів сучасної України. Михайло Драпатий залишається взірцем служіння українському народові, демонструючи, що перемога гартується поєднанням високої військової науки, патріотизму та незламного подільського характеру.