Саме тут, на Видрівці, Володимир БЄЛЯЄВ, автор знаменитої трилогії «Стара фортеця», поселив Галю, подругу Василя МАНДЖУРИ - головного героя трилогії, від імені якого письменник веде розповідь. А втім, якщо ж ні Ваша дівчина, ні Ваші друзі ніколи не жили на Видрівці, то Ви можете все життя прожити в Кам`янці-Подільському і жодного разу не побувати на Видрівці.
Усього кілька рядків присвятив цьому поселенню Євтим Сіцінський у праці «Парафії та церкви Подільської єпархії» (редакція 1894 р.):
«ВИДРІВКА - це вузька заселена смуга землі вздовж правого берега річки Смотрич, починаючи від Турецького мосту до млина Ірафа, т. зв. Френкелевого; вгорі над Видрівкою височіє старий кам`янецький замок (фортеця). Близько 1830 р. тут придбав невеликий шматок землі купець Френкель і збудував на річці Смотрич млин, який унаслідок купівлі перейшов до купця І.Куриндіна; останній тепер володіє тут п`ятьма десятинами землі та великим вальцевим млином; крім того, міщанин Валігурський володіє 12 десятинами. Дворів на Видрівці 26, мешканців - 129».
По ліву сторону від мосту Карвасари - справа Видрівка
За даними 1923 р. можна побачити, що передмістя Видрівка за три десятиліття зміцніло: тут уже налічувалося 40 господарств і 224 мешканці (одна з них, очевидно, згадувана нами Галя, адже цитований вище уривок зі «Старої фортеці» описує події початку 20-х років XX ст.).
Але вже 1928 р. невеличке село Видрівка втрачає самостійне значення і стає складовою частиною сусіднього приміського села Підзамча. Ще через три десятиліття, ЗО березня 1957 р., Кам`янець-Подільський поглинає Підзамче – і відтоді Видрівка набуває сучасного статусу: однієї з окраїнних вуличок міста.
Здавалося би, походження назви «Видрівка» пояснюється просто і занадто очевидно. Адже є такий добре відомий хижак як видра, який селиться саме на берегах річок, добре плаває й пірнає, живиться переважно рибою. І все ж очевидна гіпотеза виявляється хибною. Як зазначає завідувачка відділу НІАЗ «Кам`янець» Ганна КІВІЛЬША, смугу землі за греблею попід замком, що нині має назву Видрівка, після приєднання Поділля до Росії (1793 р.) російська цариця Катерина II (1729 - 1796) подарувала козакові ВИДРІ. І далі продовжує: «У XIX ст. тут було збудовано млин, єдиний з кам`янецьких млинів, що зберігся до нашого часу».
Додамо лише, що на півдні Видрівку з`єднує з Підзамчем Видровецький узвіз, а на півночі вона продовжується вздовж правого берега Смотрича Зіньковецькою набережною.
Г.Осетрова