Коли турки захопили Кам`янець у 1672 році, вони католицькі храми перетворювали на мечеті, а православні храми дуже не ображали, тому що у турків була угода з українським гетьманом Петром Дорошенком, який із військом козаків приймав участь у тодішній польсько-турецькій війні на боці турків.
Але й православні і католицькі — це ж все християнські святині. Костьол Святого Петра і Павла перетворили турки на головну мечеть імені падишаха (там мали молитися мусульмани-чоловіки), а домініканський костьол стали перетворювати на мечеть імені Хасекі, найулюбленішої із жінок султана Магомета IV (у цій мечеті мали молотися жінки із гарему Галіль-паші, намісника турецького султана на Поділлі).
Турки все із храмів християнське викидали, щоб використовувати лише будівлі костьолів для мусульманської молитви. Хто не хотів залишатися під владою турків, почали в цей час Кам`янець залишати. Це їм дозволялось згідно почесної капітуляції, яку запропонував мешканцям міста султан, вражений мужністю та героїзмом захисників міста, серед яких був уславлений перемогами, легендарний полковник пан Володієвський.
Чернець Яцек із домініканського костьолу мав приєднатися до біженців, але вирішив спасти Святе причастя, взяти причастя із собою, щоб турки не осквернили найцінніше, що є в кожному діючому храмі. Адже Святе причастя — це Господа нашого Іісуса Христа тіло і кров, якими після щирої сповіді причащаються віруючі, з`єднуючись із Богом. Бере чернець Яцек із вівтаря причастя, щоб віднести аж у Львів, куди втікали від турків кам`янчани, аж раптом чує голос жіночий, який йому каже: «Несеш сина — візьми і матір». Звідки той голос? Перелякався Яцек, але тричі чув він цей голос і зрозумів, що це до нього промовляє Божа Матір, вказуючи на свою скульптуру, яка ще знаходилась у храмі.
Скульптура Яцека на фасаді Домініканського костелу
Розгубився чернець і прошепотів у відповідь: «Ти (він мав на увазі скульптуру) велика і важка. Як я тебе у Львів донесу?» У відповідь почувся знову голос Діви Марії: «Якщо віриш, то по вірі тобі і буде дано». Цей голос остаточно розвіяв сумніви Яцека.
І щиро віруючи, підняв чернець велику і важку скульптуру і поніс. І доніс Ті благополучно у Львів. Коли турки змушені були за Карловецькою угодою 1799 року залишити місто, Яцек приніс у Кам`янець спасенну їм скульптуру: вона йому у дорозі знову здавалась не тільки легкою, але й дуже маленькою, і як дитина сиділа у нього на руках.
На згадку про це чудо на фронтоні перебудованої у 18 столітті (за проектом відомого архітектора, коменданта кам`янецької фортеціЯна де Вітте) дзвіниці домініканського костьолу встановлена велика скульптура Божої Матері. Вона вгорі, в центрі композиції. А праворуч, внизу від цієї скульптури (також із місцевого каменю вапняку) вирізана скульптура Яцека із маленькою скульптуркою Богородиці.