Народні виставки мандрували у спеціально обладнаному фургоні від села до села по всій Україні. Вони охопили понад 600 сіл, містечок і міст. Це був Київ, Васильків, Біла Церква, Сквира, Липовець, Немирів, Вінниця, Ямпіль, Могилів, Літин, Проскурів, Кам’янець-Подільський і всі ті села, що лежать на шляху між цими містами й містечками.
13 листопада 1904 року Перша пересувна народна виставка картин, організована В’ячеславом Розвадовським, прибула до Кам’янця-Подільського.
На виставках було показано понад 300 окремих картин, їх побачили понад 300 тисяч відвідувачів, з них близько 75 відсотків селян. На народних виставках були показані картини видатних художників, реалістична і високомистецька творчість яких була гордістю українського мистецтва.
Пересувалася виставка по ґрунтових дорогах на розбірній підводі, дерев’яні частини якої мали служити опорами для палатки, але палатка встановлювалася лише на ярмарках, зазвичай виставка розміщалася у початкових школах і маєтках тих поміщиків, які дали на це свою згоду. На виставках В.К.Розвадовський пояснював зміст картин та читав лекції з мистецтва.
Виставки залишили величезний культурний слід в історії народу. Адже в пояснення виставок входили найрізноманітніші відомості з історії, географії, природознавства та ін.